“З усіма п’ятьма хлопцями дуже добре знайомий по Майдану та Сходу. На Західну Україну їздив у своїх справах по бізнесу. Коли був у Франківську, мені зателефонував Антон, Друг “Бєс”. Зі мною був медик, Юля. Вагітна дружина “Бєса” на восьмому місяці захворіла, мала велику температуру, і він спитав, чи не могли б ми з медиком під’їхати. Ми побачили, що стан важкий, і забрали Надю у теплий котедж у Яремче до моїх знайомих. Надю положили до мене в машину на заднє сидіння, а Антон із Другом “Хорватом”, “Нациком” поїхали у “Хату Магната” на Драгобраті, де вони відпочивали останні декілька днів. Хотіли забрати свої речі. В Яремче ми мали зустрітись, щоб вирушати на Київ”, – сказав Кіян, передає gazeta.ua.
Потому, за словами самооборонівця, виник невеликий конфлікт із охороною закладу, але швидко вщух.
“Хлопців запросили за стіл, сказали, що конфлікт вичерпано. Але в цей час викликали підмогу близько 20 людей, певно, приватна охорона. На Драгобраті тільки “Хата Магната” має свою власну охорону, а не користується загальною Драгобратівською. Хлопців били зв’язаних із криком “Бийте бандер!”. Потім приїхала міліція, зняли з рук скотч та одягли наручники”, – розповів Петро.
Так, Петро повідомив, що міліція після затримання порушила право затриманих на медичну допомогу та адвоката.
“Ми вимагали слідчих надати хлопцям медичну допомогу та адвоката. Нам сказали, що все буде, але після слідчих дій. Ми спитали, як можна проводити слідчі дії без адвоката? Нам не відповіли”, – сказав Петро Кіян.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що за фактом бійки на турбазі Драгобрату затримано 5 бійців Добровольчого українського корпусу “Правий Сектор”, поліція відкрила кримінальне провадження.
Довідка (за інформацією зі спільноти C14):
Учасники бійки на Драгобраті: хто вони?
Василь Малкович, “Хорват” – 1992 р. н., на Майдані керував “Загравою”, тренував і вишколював перших самооборонців. Перший командир 5-го Окремого Батальйону ДУК ПС, за його безпосередньої участі народжувався ДУК. Брав участь і командував батальйоном в найгарячіших точках, серед яких Карлівка, Іловайськ, Степанівка, Авдіївка, Амвросіївка, Савур-Могила, Піски… Був поранений в с. Піски підірвавшись на розтяжці Ф-1. Ставши на ноги, маючи залишки уламків від гранати в ногах та пересувайчись за допомогою милиць, брав участь в створенні 13-го Запасного Батальйону ДУК ПС м. Київ і став його командиром. З осені 2015-го року – заступник Командира Корпусу по взаємодії між Запасними Батальйонами ДУК ПС. Керівник Оперативного Штабу Операції НВР ПС “Ввічлива Блокада Криму”.
Антон Окороков, “Бєс” – 1987 р. н., морський піхотинець, проходив строкову службу в лавах ВМС України. Зачищав Водяне, Опитне. “Кіборг”. Керівник підрозділу ДУК ПС під час оборони ДАП, який відбув повну ротацію, не зазнавши жодних втрат серед бійців. Учасник найзапекліших боїв за ДАП, саме проти кадрових військ РФ – псковських десантників. Бійці ЗСУ називали його “Шалений Гранатометник”. З осені 2015-го року – командир 13-го ЗБАТу ДУК ПС м. Київ.
Петро Угрин, “Педро” – 1987 р. н., штурмовик 5-го ОБАТу ДУК ПС. Пройшов Карлівку, Іловайськ, Степанівку, Авдіївку Амвросіївку, Савур-Могилу, звільняв і згодом обороняв с. Піски. Коли оборона с. Піски перейшла в окопний формат, перейшов в підрозділ Корпусної Розвідки ДУК ПС, на базі якого згодом було створено ОТГ ДУК ПС ім. Капітана Воловика (підрозділ Окремої Тактичної Групи ДУК ПС названо на честь Капітана Воловика – “Сєви”, який загинув в листопаді 2014-го року під ДАП). Цікавим є той факт, що Педро – спадковий бандерівець.
Василь Василинюк, “Цвик” – 1987 р. н., штурмовик 5-го ОБАТу ДУК ПС. Пройшов Карлівку, Іловайськ, Авдіївку, Степанівку, Амвросіївку, Савур-Могилу, вже в Пісках дістав серйозне поранення, довго лікувався, одужавши – повернувся до боротьби в лавах ДУК ПС.
Сергій Тищенко, “Нацик” (“Дровосєк”) – 1977 р. н. Допомагав ЗСУ в питаннях налагодження спец. зв’язку. З часом сконцентрував свою увагу на бійцях і потребах НВР ПС, волонтер.
Суди над бійцями ПС тривали 32 години. Усім п’ятьом обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою 2 місяці.
