Водохреща, завершальне свято різдвяного циклу, відзначають 19 січня. Йордан, Хрещення Господнє – цей день називають по-різному, та пов’язаний він із прийняттям хрещення Ісусом Христом на річці Йордан.
За Святим Письмом, вийшовши на берег річки Йордан після прийняття хрещення, 30-річний Ісус почув голос Бога-Батька, який назвав Його своїм Сином. Потім на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Тому Водохреща часто пов’язують із Богоявленням – появою Бога у трьох іпостасях: Отця, Сина і Духа Святого.
Традиційно вважають, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і, зберігаючи їх протягом року, лікує тілесні й духовні хвороби. Віддавна воду святили не лише 19-го, а й 18-го січня. Освячену напередодні Водохреща воду вважають не менш цілющою.
Приготування до самого Водохреща також починається з вечора напередодні, на який припадає друга Свята вечеря. Святкову трапезу називають по-різному – "другий Святвечір", "бабин вечір", "голодна кутя", "голодний Святвечір", "Водохресний Святвечір". До неї подають 12 пісних страв.
Християни цього дня постують, а сідають до столу тільки після служби у церкві та освячення води, яку вживають натщесерце для зцілення душі і тіла. Освяченою водою заведено кропити членів родини, хату, подвір'я, худобу.
Традиційно надвечір 18-го чи вранці 19-го січня на водоймах вирубують з криги хреста. Прикрашання хреста, як і решта обрядів свята Водореща, різняться залежно від регіону.