fbpx

"Книга Йова": у Франківську показали виставу легендарного литовського режисера. ФОТО

Культура 19:25, 15.06, 2018

У рамках Міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko на головній сцені Франківського драмтеатру показали виставу литовського театрального режисера Еймунтаса Някрошюса "Книга Йова".

Нагадаємо, театральна програма фестивалю стартувала зі скандальної вистави віденського балету "Oh, Magic" з оголеними артистами та роботамиЯк зазначав куратор театральної програми Олексій Гнатковський, діалог з артистами відбудеться після вистави. 

Про виставу:

Постановка створена за текстом Старого Завіту, що й дотепер викликає найбільшу кількість запитань і дискусій. 

Це вже друга спроба Някрошюса звернутися до біблійного сюжету. 2004 року був поставлений спектакль "Пісня пісень", у якому режисер зовсім по-новому розважав над темою одвічної любові.

У всіх постановках останніх років Еймунтас Някрошюс звертає увагу на наскрізні теми людського буття: місце людини в світі, поняття вічності, поняття Бога – сили, що водночас створює і спопеляє. Всі ці теми в "Книзі Йова" є справді людською оповіддю, що зачіпає, змушує емоційно співпереживати з Йовом. 

На перший погляд, режисер ділиться з глядачем історією простої людини, яка щиро любить і довіряє Богові, через прекрасну акторську гру, не акцентуючи на театральних ефектах. Йов втрачає найдорожче у своєму житті – ця втрата і є тим трампліном до філософських роздумів щодо сенсу людського буття, його цінності і переосмислення власної долі.

"Книга Йова" – спектакль особливий. Тривожний. Сповнений страждання. Ця робота – одна з найбільш потужних і пронизливих постановок Някрошюса.

Ремігіюс Вілкайтіс (Йов) повернувся у театр Някрошюса, осяяний зрілим акторським досвідом… Втім: тут мова не про осяяність, не про блиск і славу. Тут – про розрив аорти, про безкомпромісну правдиву загибель. Про ті життєві питання, відповідей на які немає навіть у Писанні.

"Вистава побудована на системі сценічних метафор Някрошюса. Вони точні і вишукані. Але "Книга Йова" була б неможлива без справжнього самоспалення на сцені артистів Meno Fortas. І тільки з сильним відчуттям неба над головою і пекла під ногами, тільки з потужним відчуттям присутності Вседержителя у своїй повсякденності і руки Господньої над юрбою – міг бути втілений такий спектакль", – так після показу ескізу вистави писала театральний критик Олена Дьякова.

"Режисер відроджує віру, він формулює такі чуттєві простори, у яких найголовнішим стають людські вчинки. Людина шукає Бога лише задля того, щоб могла відповісти самій собі на сокровенні питання. І цей пошук і є суттю нашої екзистенції. Справжнє буття можливе лише в процвітанні мук", – відзначає театральний критик Дайва Шабасевічене.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: