fbpx

Кохана "Морячка" видала книгу: "Це листи до нього з першого дня, як його не стало"

Суспільство 11:11, 29.08, 2016

Валерія Бурлакова, яка була заручена з покійним бійцем 93-ої ОМБ Анатолієм Гаркавенком з Делятина, написала книгу «Життя P.S.». Повість сповнена особистих переживань авторки, її роздумів про війну.

Вийшли друком спогади  Валерії Бурлакової, журналістки "Тижня", яка восени 2014-го пішла на фронт добровольцем.

Невелика повість "Життя P.S." охоплює період з вересня 2015-го по квітень 2016-го і розповідає про бої за шахту "Бутівка", яку в той період боронили бійці 93-ої ОмБР. Коли 30-го січня цього року під час виконання бойового завдання загинув наречений Валерії Анатолій Гаркавенко, вона дала обіцянку за сорок днів написати книгу, пише "Тиждень".

"Життя P.S." писалась безпосередньо на передовій, у перервах між бойовими чергуваннями, у Київському військовому шпиталі, де певний час провела сама Валерія і її побратими з 93-ої бригади, у київській квартирі журналістки, на малій батьківщині Анатолія Гаркавенка – Делятині (Івано-Франківська область).

1

Повість сповнена особистих переживань авторки, її роздумів про війну, містить також передмову, в якій є відповідь на запитання, яке ставлять Валерії чи не найчастіше: "Чому вона залишила редакцію і пішла на війну не фронтовим кореспондентом, а у саме пекло, звичайним піхотинцем і категорично відмовляється визнавати застрілу класифікацію "військових спеціальностей для жінок"?

У інтерв’ю ВВС Валерія відзначила:

"Це своєрідний щоденник. 30 січня 2016 року, коли ми перебували на позиціях на шахті "Бутовка", під час виконання бойового завдання загинув мій коханий, наречений Анатолій Гаркавенко, його позивний був "Морячок". Усвідомлювати, що в небезпеці люди, за яких ти віддав би життя, (…) важче, ніж прийняти можливість власної смерті Валерія Бурлакова. І книга – це, фактично, листи до нього з першого дня, як його не стало. Це і описи того, що відбувається на фронті без нього, і загальні роздуми про війну і просто, звісно, емоції, і спогади про те, що робив на фронті він. Для мене це було єдиним способом не застрелитися тоді – говорити з ним так, ніби він все одно поруч. Хоча до цього я смерть сприймала дуже спокійно. Ховати друзів вже доводилося. Як і доводиться зараз регулярно".

Нагадаємо, сапер Анатолій Гаркавенко, друг "Морячок", загинув при виконанні бойового завдання 30 січня.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: