п'ятниця, 20 квітня

Коли відчуваєш себе богинею: франківчанка розповіла про роботу натурниці. ФОТО

Вікторія Пюревич-Ігнатюк працює натурницею вже майже два роки. Каже, якось випадково у мережі натрапила на повідомлення від франківського художника Василя Стефанишина. Він писав, що засновує художню студію для малювання з натури й шукає моделей, які б погодилися позувати. Вирішила спробувати.
Зображення 1 / 5 Використовуйте клавіші для перегляду

З посмішкою розповідає, що саме тоді в її житті стався якийсь переломний момент. Просто зрозуміла, що щось треба робити, пише Світлана Лелик в газеті "Репортер".

"Напевно, кожна жінка хоче бути на картинах, – каже Вікторія. – Але те, що я пішла в студію, поміняло моє життя пов­ністю. На краще".

Нещодавно вона вдруге вийшла заміж. З чоловіком познайомилась саме в художній студії. Він мешкає за кордоном, приїхав до батьків у Франківськ і зайшов у студію помалювати.

"Прийшла, як завжди, на сесію і просто поглядом повернулася в його бік. І щось стрельнуло, – розповідає жінка. – Він, певно, це відчув, бо аж почервонів. Познайомились, переписувались, почали зустрічатися".

Коли вперше прийшла в студію, пригадує Вікторія, то було ніяково. Хоч там є комфортний куток, де модель може роздягнутися й залишити речі. Тоді в анкеті Вікторія одразу вписала, що їй далеко не 20 років, що мати двох дітей, як каже, сама видала усі свої недоліки – розтяжки, живіт і все решта.

"Відповіли, що це добре. Якраз такого й треба, – пригадує натурниця. – Художникам не важливі ідеальні параметри, навпаки. Якось після поїздки за кордон прийшла й кажу, що трохи схудла. А вони мені: "О, це вже недобре"".

Розказує про перше правило – до натурниці не можна торкатися.

"Якось малюють. Підійшов художник і каже, аби зігнула ногу так і так, аби була така й така лінія, – розповідає жінка. – Не можу зрозуміти, кажу, аби взяв і поставив ногу, як треба. Ні – не можна".

Без дозволу Вікторії її не мають права фотографувати, ще питають, чи можна виставляти картину з нею. Працювати з художниками їй комфортно. 

"Ніхто не говорить – ти товста. Ніхто не бачить недоліків. Нема недоліків, – говорить натурниця. – Стоїш і відчуваєш себе жінкою, богинею. Все природне – все прекрасне. Дуже це подобається, а ще люди, які це цінують. Хоча, звісно, художник намалює лінію, як йому треба".

За словами Вікторії, натурників у місті не так багато і молоді художники не мають можливості малювати з натури. Але, каже, є й чоловіки та жінки-натурники, які просто приходять у своє задоволення, бо на цьому не заробиш. У студії, де працює Вікторія, година позування вартує 100 гривень. І то працює лише по четвергах.

У студії працює переважно дві години. Є різні сесії по 30 хвилин. Натурниця може стояти, лежати, сидіти у різних позах. Майже непорушно. Каже, спершу було незвично й важко. Найдовше Вікторія позувала понад шість годин з трьома невеликими перервами.

На прощання говорить, що в ці останні два роки, нарешті, почала жити, мовляв, діти дорослі, тож мама має час для себе.

"Те, що пішла малюватися, – повністю переломний момент мого життя. Це був такий перший крок. Другий – подала на розлучення. Тепер все з чистого листка – малюємо нове".

КОМЕНТУВАТИ