Відомо, що в рамках угоди про ратифікацію з Європейським Союзом український уряд зобов’язався прийняти не пізніше 2018 року Закон про легалізацію в країні ігрового бізнесу. На цей час в українському парламенті обговорюються більш як два десятки різних законопроектів про виведення грального бізнесу з тіньового сегменту. Все більше експертів висловлюються за якнайшвидше прийняття єдиного Закону, згідно з яким з-поміж іншого в Україні нарешті буде знову (після заборони в 2009 році) легалізований і букмекерський бізнес.
Крупні міжнародні букмекерські компанії неухильно продовжують уважно стежити за ситуацією. Вже неодноразово було стверджено, що український ринок, безсумнівно, є надзвичайно перспективним полем операційної діяльності для будь-якого розвиненого оператора.
Те, що Україна залишається однією з останніх держав Європи, в котрій відсутнє державне регулювання стосовно грального бізнесу. – просто нонсенс. Експерти у цій галузі неодноразово підкреслювали, що легальні компанії-гравці на цьому ринку здатні приносити в бюджет країни по-справжньому серйозні гроші у вигляді податкових відрахувань.
При наявності в Україні цивілізованого букмекерського бізнесу можна буде говорити про те, що практичне мислення таки перемогло.
Потенційно ринок України є одним з найбільш перспективних як мінімум у Східній Європі. Залишилося зрозуміти, чи збираються місцеві влади в дійсності виконувати свої обіцянки про легалізацію гемблінгу, які вони дали керівництву ЄС.
Поки Україна готується до легалізації грального бізнесу, в рамках національного плану Австралії, орієнтованого на вкрай обмежену гральну індустрію, уряд країни оцінить подальші законодавчі акти з метою регулювання участі жителів країни на ігрових платформах.
Легалізація грального бізнесу в Україні, дійсно, є одним з ключових актуальних завдань. У розрізі цього завдання бачимо необхідність об’єднувати зусилля влади, бізнесу, експертного співтовариства, інших громадських інститутів з метою вироблення ефективних і розумних законодавчих рішень. Кожен з учасників, експертів, представників організації вносить свою посильну частку в цю роботу, з урахуванням своєї компетенції, знань, ступеня залученості в політичні процеси країни, особистого авторитету в очах суспільства.
На правах реклами