Лекцію для студентів, викладачів та зацікавлених франківців провели науковці кафедри біохімії та біохетнології природничого факультету Прикарпатського національного університету.
"Не тільки весна, і осінь, і зима – кожна пора року і кожен наш день підвладний коханню, – розпочав зустріч завкафедри, професор Володимир Лущак. – Дослідження біохіміків в цій царині розпочали всього лише 40 років тому і активно проводять зараз. Наукові знання, що їх отримали в результаті, перевели поняття "кохання" з філософської площини у природну. Тобто на даному етапі ми говоримо про набір гормонів, індивідуальний для кожної людини, який визначає її переживання закоханості і любові та є природним елементом здоров'я".
Читайте також: Секрети здорового довголіття від прикарпатського професора Володимира Лущака
Від потрактування кохання як "сухої біохімії" застерегла присутніх авторка лекції, кандидат наук Марія Байляк. За її словами, не можна заперечувати "людський фактор", який робить кожну любов неповторною.
Поза тим, науковці дослідили, що в основі почуття лежить коктейль хімічних речовин. Від їх співвідношення, зазначає Марія Байляк, залежить, який тип любові ми переживаємо – чи кохання до представника протилежної статі, чи батьківську любов, чи синівську. Більше того, від цього "коктейлю" залежить також і міра нашого патріотизму. За тривалу прив’язаність – любов до батьківщини – відповідає гормон окситоцин. Його надмір, уважають науковці, веде до націоналізму. А у стосунках двох виливається ревнощами.
Потрібно знати, що гормони любові ми отримуємо зі специфічних речовин, які надходять з їжею. Як-от "гормон радості і щастя" серотонін – він також є складовою любовного "коктейлю". 90% серотоніну виробляється у нашому шлунку. Для цього потрібна білкова їжа, наголошує біохімік. За її словами, недостатня кількість речовин, з яких синтезуються гормони, знижує їх рівень, а отже, і нашу здатність любити та почуватися від цього щасливими.
Якою є "формула кохання", де і скільки "живе" любов, як продовжити стосунки і добитися "лебединої вірності", читайте незабаром на КУРСі.
Нагадаємо, раніше прикарпатські науковці на мухах-дрозофілах та мишах досліджували енергетику мозку.