Смерть "24-го" особливо вразила і побратимів, і земляків, і патріотичну громадськість загалом. Степану було лише 19 років. З "Правим сектором" він – ще з Майдану. Коли “вибухнула” війна, він відразу зголосився спочатку на вишкільну базу, а потім і на фронт. Аби не змушувати хвилюватися свою маму, він не зізнавався їй, що воює (говорив, що продовжує навчатися у Тернополі).
Своїм бойовим побратимам "24-й" запам’ятався як чистий і сповнений високих ідеалів боєць.
Степан загинув при обороні с. Піски, де тримає позиції Добровольчий український корпус.
За християнським звичаєм, на 40-й день від смерті його пам’ять вшанували побратими – члени "Тризубу" та "Правого сектора" Прикарпаття. На чолі з Василем Абрамівом вони відвідали могилу Степана у селі Топорівці, а також відслужили панахиду у церкві, пишуть Вікна з посиланням на Бандерівець.