Днями у туристичному комплексі "Буковель" проходили реабілітацію більш як 20 діток з інвалідністю. Разом із батьками, на запрошення народного депутата України Олександра Шевченка, вони приїхали із прифронтових міст. Більшість, кажуть волонтери, втекла із окупованих територій. Тому нині таким сім’ям особливо важко.
"Їм усім дуже складно. Найгірше, що в людей із прифронтових територій невизначене майбутнє. А якщо говорити про дітей із ДЦП, то ситуація і на сході, і на заході, і в центрі України однакова. Їм ніде проходити реабілітацію. Бо це дуже дороговартісний процес", – каже голова ГО "Подаруй життя" Сергій Бондаренко.
Громадська організація Сергія Бондаренка вже кілька років опікується дітьми із ДЦП зі окупованих та прифронтових міст. А от у Буковелі волонтери разом із дітками відпочивають вперше.
"Ми просто вражені. Персонал, люди, які знаходяться у Буковелі, приймають наших дітей такими, якими вони є. Це як частина Європи. Тому що більшість в Україні таких дітей не сприймає. А тут люди толерантні. Ми відчуваємо підтримку, ми активно займаємось фізичними вправами, гуляємо на свіжому повітрі, насолоджуємось кожною хвилиною", – каже волонтер.
Головна мета такої реабілітації – показати батькам можливості їхніх дітей. Програма розрахована на фізичний розвиток тіла, складається із щоденних тренувань та відпочинку. Корисна вона і для батьків. Адже у більшості дітей із особливими потребами залишились тільки мами. За словами волонтерів, тати у таких сім’ях витримують недовго. І мами залишаються сам на сам із проблемами та теж особливо гостро потребують підтримки.
"Моєму синові Олегу – 9 років. Ми зараз мешкаємо у Сєвєродонецьку, переїхали з окупації. Дитина на протисудорожній дорогій терапії, тому ми рідко можемо собі дозволити відпочинок. А Буковель – це просто казка. Вражень дуже багато. І від відпочину, і від курорту, і від умов проживання та збалансованого повноцінного харчування. Не хотілось їхати додому. Колосальні емоції. Ця краса підняла нам дух", – ділиться враженнями Анастасія Нехлюдова.
На запрошення Олександра Шевченка за останні кілька років, у рамках програми оздоровлення та реабілітації, Буковель відвідали більш як три тисячі дітей з інвалідністю.
"Ці діти – такі ж, як і інші. І їхні потреби, такі як нормальні під’їзди, ліфти, пандуси, професійна безкоштовна медицина та реабілітація, – це не щось особливе. Для цивілізованого світу це норма. Чого не скажеш про Україну. На жаль, діти із ДЦП потрібні тільки своїм батькам та волонтерам. Тим паче, що ці сім’ї живуть поруч із фронтом та на собі відчули війну. Але я хочу, аби вони не втрачали віри у свої сили та у краще майбутнє. Переконаний, відпочинок піде їм на користь, а я з свого боку зроблю усе можливе, щоб люди з особливими потребами почувались комфортніше на всій території України", – наголосив Олександр Шевченко.
На разі, вже третій рік поспіль за сприяння Олександра Шевченка, у "Буковелі" триває "Табір друзів", в якому оздоровлюються діти з особливими потребами.
На правах реклами