Про це написав народний депутат від "УКРОПу" Олександр Шевченко у блозі на УП:
Депутати від "УКРОПу" підготували законопроекти про дворівневий контроль за дорожнім будівництвом.
Місцева влада має визначати, які саме дороги ремонтувати в першу чергу, а центральна влада – контролювати виконавців цього ремонту.
В Україні погані дороги – це підтвердить кожен водій. Але чи можна сказати, що автошляхи зовсім не ремонтують? Ні.
Будь-який обласний та районний чиновник відзвітує вам про заасфальтовані кілометри – і це не буде брехнею. Та й самі українці можуть на власні очі побачити працюючу дорожню техніку й робітників у помаранчевих жилетах.
У чому ж проблема? А проблема – у якості ремонту. Я особисто можу показати кілька доріг у моїй рідній Івано-Франківській області, які були капітально відремонтовані рік-два тому – і вже практично розвалилися.
Думаю, ви теж покажете такі дороги у вашому регіоні. Скоро їх відремонтують знову – і вони так само не переживуть навіть однієї зими.
Причина – корупційна схема, за якою будується левова частка українських автошляхів. Тендери виграють фірми-прокладки. Здебільшого вони належать місцевим "царькам", чиновникам або депутатам, які завдяки децентралізації отримали у своє розпорядження великі кошти.
Ці фірми-прокладки роблять ремонти за застарілими технологіями – фактично латають ямки. Або роблять вигляд, що латають.
Як депутат з Івано-Франківська я бачу, що відбувається в цьому місті. Місцева провладна коаліція – це симбіоз "Свободи", БПП і "Батьківщини". Вони залучають до ремонту доріг фірми-прокладки з сумнівною репутацією й застарілими технологіями, не даючи можливості брати участь у тендерах крупним гравцям з якісними ремонтами.
Ця начебто "нова" влада чинить точнісінько так, як було раніше: зробили абияк, отримали своє, потерли руки і втекли.
До речі, це ще не найгірший результат – принаймні один рік водії їздять по більш-менш нормальному асфальту. Але буває й так: маленька локальна фірма без досвіду та репутації пропонує ціну, значно нижчу за ринкову, і, звісно, виграє тендер.
На бізнес-результати цієї фірми занижена ціна ніяк не вплине, адже вона взагалі не збирається ремонтувати дорогу. Її завдання – виграти тендер, взяти попередню оплату і зникнути.
Шукати гроші, які втратила держава, ніхто не буде, адже ця фірма, як ми розуміємо, належить впливовому місцевому "царьку".
Я та мої колеги-депутати з "УКРОПу" пропонуємо зламати цю корупційну схему.
Для цього потрібен спільний контроль за спорудженням автошляхів – як з боку центральної влади, так і з боку місцевої. Такий контроль передбачено в законопроектах, які ми пропонуємо винести на розгляд Верховної Ради.
Перший документ ми вже підготували – це законопроект №7476-1 "Про внесення змін до статті 103-1 Бюджетного кодексу щодо погодження використання коштів територіальних дорожніх фондів органами місцевого самоврядування".
Справа в тому, що з 1 січня 2018 року повноваження з управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення віднесено до підпорядкування обласних державних адміністрацій.
ОДА зобов'язані погоджувати перелік ремонтованих автошляхів місцевого значення, а також вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах з "Укравтодором" та комітетом Верховної Ради з питань бюджету.
Однак у чинному законодавстві відсутня вимога щодо погодження таких об'єктів з органами місцевого самоврядування, у тому числі з обласними радами.
Це ставить під загрозу взятий державою курс на децентралізацію, який передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування та, зокрема, перепідпорядкування доріг місцевого значення органам влади на місцях.
Децентралізація – це європейська практика.
Наприклад, у Польщі будівництво доріг місцевого значення здійснюють виконавчі органи гмін і повітів – виборних органів місцевого самоврядування. А в Німеччині питання спорудження доріг місцевого значення входить у сферу діяльності земель і громад.
Водночас ми зареєстрували в парламенті законопроект № 7475-1 "Про внесення змін до статті 3 Закону "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо погодження використання коштів територіальних дорожніх фондів органами місцевого самоврядування".
Документ передбачає доповнення чинного законодавства нормою, згідно з якою перелік ремонтованих автодоріг місцевого значення, а також вулиць і доріг комунальної власності має погоджуватися з обласними радами.
Це децентралізація – але поки що без живих грошей, які передаються органам влади на місцях для будівництва магістральних доріг. Бо місцеві "царьки" ще не готові до повної децентралізації, а правоохоронна система не готова боротися з їхніми зловживаннями.
Разом з цим, місцева влада повинна мати дорадчий голос. Її завдання – сказати: слухайте, скільки можна ремонтувати одну й ту ж дорогу з року в рік? І вказати ті автошляхи, які потрібно полагодити в першу чергу.
Тобто місцева влада не отримує гроші "на руки", але визначає, куди саме мають піти ці кошти. Це вищий пілотаж контролю.
Ми плануємо подати до парламенту ще один законопроект, який, навпаки, дає центральній владі інструменти контролю над місцевими органами.
Він унеможливить участь у тендерах фірм-прокладок, які не мають досвіду та готових об’єктів. Тоді місцеві "царьки" не зможуть просувати свої фірми, які не відповідають критеріям якості й не мають позитивної репутації.
Мені важко сказати, наскільки великими є шанси наших законопроектів стати законами. Принаймні депутати від "УКРОПу" запропонували чинній коаліції їх підтримати.
Якщо закони не пройдуть, ми з моїми однопартійцями назвемо прізвища людей, які їх заблокували. І всі знатимуть, хто саме підтримує фірми-прокладки та відмиває на цьому гроші.
На правах реклами