Пізно ввечері в Івано-Франківську маршрутки не ходять, тож доводиться або йти пішки, або викликати таксі. А коли в нашому місті з’явилася перша служба таксі й хто був її власником?
2 травня 1912 р. на засіданні міської ради станиславівський підприємець Владислав Сівінський отримав концесію на відкриття перших двох маршрутів легкового таксі. Як бачимо з оголошення, свій бізнес він починав з фабрики й бюро оренди екіпажів та карет. В рекламі повідомлялося, що на складі фірми є 12 парадних карет, які можна орендувати за низькими цінами для весілля, взяття шлюбу чи поїздки на бал.
Фірма Сівінського знаходилася по вул. Казимирівській, 93 (нині вул. Мазепи) і користувалася протекторатом Високого крайового відділу. Мається на увазі виконавчий орган Галицького сейму, тобто уряд, який контролював нижчі органи самоуправління й виконував доручення сейму.
Мабуть, таке високе покровительство допомогло Сівінському розвивати бізнес, бо з 1 листопада 1913 р. в місті успішно діяла служба таксі з денною і нічною таксою (на третину вищою). Машина зазвичай перевозила трьох пасажирів, якщо ж їх було більше, доводилося платити за нічною таксою.
Таксі, міжвоєнний період
Стоянка таксі розміщалася біля готелю "Уніон" (нині вул. Незалежності, 4), а викликати машину можна було за номером 1-23. Вже в ті давні часи розрахунок за таксі проводився за таксометром (він був винайдений у 1891 р.) Звичайно, таксистам не дуже подобалося це нововведення, адже воно заважало приховувати частину прибутку від господаря й завищувати ціну для пасажирів, посилаючись, наприклад, на складні погодні умови. Але власник служби таксі, очевидно, всіляко намагався забезпечувати гідний сервіс.
Крім звичайних, діяли й маршрутні таксі, щоправда, лише у міжміських напрямках. Перші маршрутні таксі – омнібуси – з’явилися в місті у 1910-х роках і їздили за маршрутами Коломия – Кути, Станиславів – Солотвин, де не було залізничного сполучення. З 1909 р. в Станиславові активно обговорювали питання запровадження "електричних омнібусів з верхніми приводами, що не вимагали рейок", очевидно, мова йшла про прадідів сучасних тролейбусів. З метою перейняття досвіду магістрат Станиславова в лютому 1909 р. навіть відрядив директора міської газовні Антонія Дзюжинського до Відня, де вже діяли такі електричні омнібуси. Проте здійсненню цих планів перешкодила Перша світова війна. Пізніше до цієї ідеї, мабуть, не поверталися, бо тролейбусний рух у нашому місті був відкритий аж у 1983 р.
В 1925 р. перший кілометр поїздки на таксі коштував один злотий, кожні наступні 250 м – 20 грошей. Так, проїзд від готелю "Уніон" до вокзалу коштував 1 злотий 40 грошей. В 1934 р. в місті вже було 68 таксі. Поїздка на таксі тоді вважалися такою собі "маленькою розкішшю", і дозволити її собі міг не кожен. Як, на жаль, і в наші часи…
Олена БУЧИК