Це оголошення переносить нас у діловий Станиславів, а саме до контори банкіра С. Корнблюха, що знаходилася в кам’яниці пана Адольфа Бика за сучасною адресою вул. Бачинського, 4. Як бачимо, пан Корнблюх займався перепродажем облігацій, зокрема пропонував придбати облігації Угорської залізниці, що сплачувалися за курсом "альпарі" (італ. "нарівні"). Цей курс був особливо вигідним, адже ринкова ціна акцій у цьому випадку дорівнювала їхній номінальній вартості. Облігації були забезпечені купонами (відсотками) по 4,5%. Виплата купонів та облігацій, призначених до погашення, здійснювалася без сплати жодних податків чи комісій у банківському домі Корнблюха чи інших банківських установах. Крім того, пан Корнблюх пропонував усім охочим проспекти з інформацією про свої послуги.
Проте цей банкір був відомий не лише фінансовими оборудками, а й кількома кримінальними скандалами, що були пов’язані з його іменем. Зокрема, в 1907 р. до кам’яниці, де знаходилася його контора, спробувала проникнути міжнародна банда професійних злодіїв. В тому будинку розміщалися також поштова управа та філія Австро-Угорського банку, тож не дивно, що крадії зацікавилися таким "ласим шматком". Вони проникли до підвалу й почали розбирати склепіння, щоб дістатися до банку та сусідніх багатих контор. Але їм не пощастило. В тому ж таки підвалі місцевий торговець пан Теллер зберігав яблука на продаж. І саме в той час, коли робота кипіла, а злодії вже були близькі до своєї мети, син торговця яблуками Макс навідався зі своїм товаришем по товар. Хлопці почули шум і загукали "Злодії!" На крик прийшов сторож, а з пивниці прожогом вибігли чотири кремезних чоловіки. На місці злочину було знайдено інструменти, одяг, три рулони клейонки і фіранки для прикривання вікон під час нічної роботи. Одного злодія поліція знайшла й заарештувала в готелі, трьох інших було схоплено на вокзалі. Доля вберегла банкіра від значних втрат, адже на той час у його конторі зберігалося аж 100 тис. корон цінними паперами і 10 тис. корон готівкою.
Ще раз Корнблюх "засвітився" у кримінальній хроніці Станиславова в 1911 р. Проте тут мова йде вже про Маєра Корнблюха, очевидно, представника банкірської родини. Він мандрував потягом зі Станиславова до Жешува, маючи з собою портфель. А в тому портфелі – цілий маєток: 4000 корон і векселі на кругленьку суму 60 тисяч корон. І ось цей дорогоцінний портфель у пана Корнблюха вкрали, або ж, як сором’язливо зазначає газета, можливо, пан банкір його просто десь загубив. Чи пощастило сімейству Корнблюхів уже вдруге уникнути великих збитків і чи вдалося віднайти "золотого" портфелика, газетна публікація не повідомляє.
Олена Бучик
