Незважаючи на складні часи, багато хто вже пакує валізи й вирушає на відпочинок. Адже сезон відпусток у розпалі! В старому Станиславові літні місяці називали "огірковим сезоном", очевидно, через те, що в цей час на городах рясно достигали огірочки. Місцеві крамниці наввипередки пропонували товари для подорожей і все необхідне для відпочинку.
Як бачимо з оголошення, магазин Еміля Штаубера пропонував "будь-яке можливе приладдя для подорожей на купальний сезон". Ця крамниця була відкрита в 1908 р. у будинку, що належав братам Гартенберґам і знаходився поряд з їхнім пасажем на розі вул. Карпінського (нині вул. Галицька) і Сапєжинської (нині вул. Незалежності). Будівля до наших днів не збереглася, зруйнована під час Першої світової війни.
.jpg)
Крамниця Еміля Штаубера (будинок не зберігся).
Асортимент крамниці був дуже широким. Тут, зокрема, можна було придбати американське взуття марки "King Quality", англійські капелюхи "Scott" і краватки "Castle Make». Численні рекламні оголошення пропонували також циліндри, рукавички, чоловічу білизну, палиці, парасолі, шкіряні вироби, парфумерію, англійські ракетки та м’ячі для тенісу. З обох боків від входу до крамниці красувалися вітрини, де були викладені найкращі зразки товару. Від сонця вони були захищені полотняними маркізами.
Власника насправді звали не Еміль, а Рахміль, він був єврейського походження. Мабуть, пан Штаубер змінив єврейське ім’я "Рахміль" на французьке "Еміль" задля реклами й більшої милозвучності назви крамниці.
Газета "Кур’єр Станиславівський" в 1911 р. описала, як виглядало місто у період літніх вакацій. "Огірковий сезон у самому розпалі. Перш за все порожніють школи. Шкільна молодь покинула місто, щоб відпочити від десятимісячних студій й набрати енергії для подальших пустощів. За молоддю поспішають шефи різних контор і директори – на велику втіху підлеглого персоналу. В усіх офіційних установах панує цілком зрозуміла повільність. Вуличний рух зменшився до невпізнання, за винятком вулиці Сапєжинської. Постійні любителі прогулянок цією вулицею продовжують "шліфувати тротуари". Щоденно крутяться з усміхненою міною від цукерні Кровіцького до магазину Штаубера, затримуючись під крамницями Швайсера і Квятковського, але тільки при вході… Кам’яниці набрали зараз цілком іншого вигляду. Вони схожі на казарми перед парадом. Всі вікна заповнені перинами, матрацами, простирадлами і т.п. Лише в помешканнях холостяків сушаться хусточки і щось ніби рукавички, тільки довші. Мешканці пороз’їжджалися хто куди, одні на море, інші поближче до Бистриці. І в гори поїхало дуже багато, хто в Альпи, хто в Карпати чи до Пасічної за Княгинином. Станиславів спорожнів повністю, немає навіть закоханих, завдяки чому легше знайти вільну лавочку в парку…"
Одним з улюблених місць відпочинку мешканців Станиславова було також село Хриплин. Туди ходили так звані "купальні рейси" – кілька екіпажів з’єднували між собою і возили змучених спекою містян освіжитися в ріці. Купалися зазвичай у довгих сорочках, а серед чоловіків були й сміливці, що плавали "в костюмі Адама". В міській пресі жваво обговорювалося питання спорудження "купальних кабін" на Бистриці в різних місцях, окремо для жінок і чоловіків. Наголошувалося, що сумісні купання жінок і чоловіків погано впливають на моральність жителів міста, особливо молоді. На щастя, в наш час на спільні купання уже ніхто не поглядатиме з осудом, тож можна спокійно вирушати на берег річки чи моря… Приємного відпочинку!
Олена БУЧИК
