fbpx

НАША ІСТОРІЯ. Станиславівські оголошення: розшукується інспектор поліції!

Наша історія 15:56, 19.12, 2014

Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам звичайні оголошення в тогочасній місцевій пресі.

Всім відомо, що влаштуватися на хорошу роботу буває дуже непросто. Тим більше, якщо йдеться про таку відповідальну посаду, як інспектор поліції. Оголошення, що перед нами, повідомляє про конкурс на цю вакансію, призначений магістратом вільного королівського міста Станиславова 29 січня 1901 р. на підставі ухвали міської ради. Автори оголошення – магістрат і Артур Німгін, що займав посаду бургомістра Станиславова у 1896-1919 рр.

Той, хто займе посаду інспектора, мав отримувати зарплату 1600 корон у рік – невеликий, але цілком пристойний заробіток, як на той час. Для порівняння: начальник міської поліції заробляв 3600 корон у рік, а простий поліцейський – лише 576. Крім того, новоспечений інспектор міг розраховувати на активальний додаток – своєрідний бонус, який виплачувався за 4 роки успішної роботи. Як бачимо, у період до п’яти цих строків інспектору обіцяли 200 корон бонусу на рік, а далі він міг розраховувати вже на 400.

Щоб бути допущеним до конкурсу на посаду, кандидат мусив бути не старшим сорока років, мати громадянство Австро-Угорщини й знати німецьку мову та всі мови, що використовувалися у регіоні. Він також мав здати кваліфікаційний екзамен, представити інформацію про свій досвід роботи й свідоцтво про хороший стан здоров’я від повітового лікаря. Вимагалося також подати "свідоцтво моральності" – цей документ підтверджував, що ця особа веде моральний спосіб життя, не перебуває у позашлюбних зв’язках і регулярно відвідує богослужіння. Свідоцтво обов’язково затверджувалося парафіяльним священиком і представником цивільної влади.

У давній пресі можна знайти багато згадок про інспектора Войтасевича, який займав цю посаду в Станиславові на початку ХХ ст. Наприклад, у листопаді 1908 р. було вкрадено дуже дороге хутро в одній із місцевих крамниць. Злодія затримали на вокзалі, й інспектор Войтасевич упізнав у ньому відомого львівського крадія Теодора Сірчинського. При ньому знайшли не лише вкрадене хутро, а й три валізи, які Сірчинський поцупив у потягах та на вокзалах у неуважних пасажирів. Завдяки оперативності й уважності інспектора та його підлеглих було знешкоджено небезпечного злочинця. Проте Войтасевича різко критикували за те, що його підлеглі поводилися надто брутально й невиправдано застосовували силу при арештах. І невдовзі в Станиславові з’явився вже інший інспектор.

Олена Бучик

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: