fbpx

НАША ІСТОРІЯ. Станиславівські оголошення: як у місті на 250-й річниці зекономили

Наша історія 18:05, 07.05, 2015

Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам оголошення в тогочасній місцевій пресі.

7 травня нашому місту виповнюється 353 роки. Як повідомлялося в пресі, святкування планується скромне і ділове. Попередні річниці заснування міста теж не завжди відзначалися урочисто й помпезно.

НАША ІСТОРІЯ. Станиславівські оголошення: як у місті на 250-й річниці зекономили 1Наведене повідомлення в "Кур’єрі Станиславівському" від 11 червня 1911 р. нагадувало, що наступного – 1912 року – місту виповниться 250 років. "Андрій на Потоку Потоцький, спочатку воєвода київський, потім каштелян краківський і гетьман польний коронний, "найстарший сенатор Речі Посполитої", як його називали тогочасні джерела, надав місту магдебурзьке право на основі ерекційного привілею (тобто права на будівництво – авт.) з дня 7 травня 1662 р. Цю дату потрібно вважати за рік заснування Станиславова".

Далі згадується про святкування, яке було описане в давніх часописах. В 1862 р. відбулися урочистості з нагоди 200-річчя Станиславова. Ратуша була яскраво освітлена й прикрашена святковими транспарантами, а місцевий поет Мечислав Романовський присвятив цій події вірш "Булава Станіслава Ревери Потоцького".

Газета зауважує, що 250-річчя міста теж варто було б відзначити якоюсь урочистістю чи пам’ятною подією. Це питання було винесено на обговорення міської ради. Радний Францішек Срочинський вніс пропозицію відсвяткувати ювілей, проте міська рада його не підтримала. Депутати висловили переконання, що для масштабних урочистостей більше підходить трьохсота річниця. Так влада заощадила бюджетні кошти, а містяни залишилися без свята. Але недаремно кажуть: не відкладай нічого на потім, бо хто знає, що готує майбутнє. Трьохсоту річницю місто відзначило у 1962 р. вже у складі радянської імперії й саме того року було перейменоване на Івано-Франківськ.

Колись наше місто носило довгу, але звучну назву – вільне королівське місто Станиславів. Це означало, що місто не є власністю держави, а підпорядковується безпосередньо королю і розташоване на королівських землях. Такі міста діяли неначе міні-держави. Їхня незалежність полягала в тому, що вони не платили податків на користь держави й самі керували своїми справами. Мешканці вільного королівського міста також мали певні привілеї у захисті своїх прав, подаванні скарг. Інші міста вважалися державною власністю, і їх можна було навіть віддавати у заставу за борги. Вільні королівські міста заставі не підлягали.

Якщо місто було заставлене або не виплачувало вчасно податки королю чи до державної казни, замість цілого герба всюди зображували тільки його половину. Так, через заборгованість у сплаті податків гербом Коломиї певний час було "піворла".

Нехай наше місто вже не називається вільним королівським, і в ньому багато такого, що хотілось би змінити, ми все ж його любимо. З днем народження, Івано-Франківськ!

 

Олена БУЧИК

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: