Про казус в мережі розповіла фотограф, менеджер Арт-центру Пінчука, організаторка виставки Катерина Радченко.
"Ситуація довкола Художнього музею Одеси дійшла до абсурду, в принципі, як і більшість речей в Одесі. Вже давно перестала дивуватись "розвитку" музеїв в цьому місті та провінційності, а скорше архаїчності в підходах. "Нема бабла" – на жаль, не є єдиним фактором такої системи.
Із свіжого – наш фестиваль Odesa Photo Days планував (і досі сподівається) провести виставку архівів Параски Плитки-Горицвіт. Ми запропонували Художньому музею виступити партнерами та надати зал на 10 днів. Від нас – аудиторія, промо, преса, продакшн, весь прибуток музею.
Переговори тривали майже 2 місяці, і ми отримали згоду… до моменту, поки музей не дізнався, кого саме ми плануємо показувати. Відмова за принципом "це не наш матеріал".
Зустрічне питання, а що тоді контент музею – невідомі художники спілки?
До відома – Параска Плитка-Горицвіт є унікальною художнецею "народного примітиву", фотографом-аматором (але новатором в візуальній стилістиці), письменниця з Карпат. Її фотоархіви були реставровані лише нещодавно – це тисячі унікальних знимків, які ще жодного разу не були представлені в форматі ретроспективи чи дослідження в Україні. Ми мали таку нагоду, ми запропонували тим, кого вважали спеціалістами, але ми помилились. І так, музей та вся ця система потребує радикальних змін – точніше, адекватного, сучасного розвитку, відповідного до XXI століття", – повідомила Катерина Радченко.
Вона повідомила, що одночасно реалізується Проект зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.
Роботи художниці зберігаються в музеї в Криворівні. "Зараз якраз працюємо над тим, щоб показати їх в форматі експозиції", – зазначила арт-менеджер.
Завдяки групі ентузіастів у 2015 році в Криворівні був віднайдений унікальний фотоархів Параски Плитки-Горицвіт, відомої на Гуцульщині етнографа, письменниці та художниці. Вона була неофіційним сільським фотографом майже 30 років. Самостійно освоївши весь фотопроцес, Параска ретельно фіксувала довколишню реальність: карпатські краєвиди, гуцульський побут, церковні та народні ритуали, портретувала місцевих мешканців та гостей села Криворівня.
За приблизними підрахунками, фотоархів Параски Плитки-Горицвіт налічує понад 4000 світлин. На жаль, через невідповідні умови зберігання плівки зазнали значних пошкоджень. Ініціативна група зі збереження фотоархіву організувала роботи з реставрації та консервації віднайдених матеріалів, аби можна було продовжити працювати з ними.