Найм'якшою виявилася реакція Польщі. Як ідеться у роз’ясненні МЗС, Польща буде уважно стежити за процесом втілення українського закону про освіту і вживе всіх необхідних заходів, щоб забезпечити полякам в Україні доступ до навчання польською мовою.
У МЗС Польщі відзначили, пише Европейська правда, що стежили за процесом змін у сфері освіти. Це питання, зокрема, було порушене під час засідання консультативної комісії з питань освіти національних меншин в квітні 2017 року та під час зустрічей посла Польщі з представниками Міністерства освіти і науки України.
"Українська сторона послідовно заявляла, що метою закону, прийнятого 5 вересня, не є витіснення мов національних меншин", – наголошується у заяві..
"Ми переконані, що українська сторона дотримається зобов’язань з проведення консультацій з нами щодо положень закону, які стосуються вживання мов національних меншин", – наголошується у зверненні.
Румунія заявила про свою занепокоєність у зв’язку з ухваленим Верховною Радою Законом про освіту і можливим порушенням прав національних меншин.
Про це йдеться у заяві МЗС Румунії:
"Міністерство закордонних справ зі стурбованістю відзначило прийняття 5 вересня Верховною Радою закону про освіту, зокрема, через статтю 7, що стосується освіти мовою національних меншин".
Відомство нагадує, що згідно з Рамковою конвенцією щодо захисту національних меншин, держава бере на себе зобов’язання визнавати право особи-представника нацменшини на навчання рідною мовою.
"Ми висловлюємо наше сподівання, що права румунської меншини в Україні будуть збережені і підкреслюємо стурбованість румунської влади у зв’язку з цим питанням", – заявили в МЗС.
У міністерстві повідомили, що питання навчання представників румунської меншини рідною мовою буде обговорюватися під час візиту до Києва державного секретаря Румунії Віктора Мікули цього тижня.
Найбільш різкою виявилася реакція на "мовну статтю" Закону про освіту Угорщини.
МЗС Угорщини нищівно розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. Про це ідеться у заяві міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, розміщеній на сайті уряду, інформує Радіо Свобода.
"Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини", – заявив Сійярто, відзначивши, що Угорщина вважає закон ганебним.
"Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з Європейським Союзом, схвалила рішення, що є у повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їх права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах", – сказав Сійярто.
Законодавчі зміни ставлять під загрозу функціонування більшості шкіл в Закарпатті та порушують права 150 тисяч угорців, що проживають в Україні, наголосив він. Уряд Угорщини активізується на всіх можливих європейських форумах, щоб нові правила не набрали чинності, додав Сійярто.
Міністр вважає це рішення особливо недружнім, враховуючи той факт, що в останні місяці Будапешт кілька разів роз'яснював українській адміністрації, що заплановані зміни є порушенням угорських інтересів.
"Це було зроблено незважаючи на те, що в останні роки Угорщина надала Україні кілька форм допомоги, які мають фундаментальне значення у зв'язку з процесом європейської інтеграції, а також соціальної і безпекової ситуації в Україні", – відзначив глава угорського МЗС.
Відтак міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто викликав у міністерство на сьогодні, 11 вересня, посла України в Угорщині Любов Непоп.
Як заявив прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер, міністр Сійярто має намір особисто повідомити, що вважає новий український закон "соромом і ганьбою".
За його словами, Сійярто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи у міжнародних організаціях, а також, що Угорщина віднині не підтримуватиме важливі для України рішення.
На всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського Союзу Будапешт буде порушувати питання щодо внесення поправок у мовну статтю закону України про освіту, додав Менцер.
Він так само зазначив, що за особистою вказівкою Петера Сійярто угорська дипломатія перешкоджатиме Україні в реалізації важливих для неї справ на міжнародній арені.
В Україні 10% учнів навчаються мовою національних меншин. До прийняття нового закону "Про освіту" на всіх трьох ступенях школи меншин навчання здійснювалось мовою цих національних меншин.
"Тобто в цих школах вивчення державної української мови на цей час іде лише на уроках української мови та літератури", – пояснив в ефірі “Громадського радіо” заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
"Парламент прийняв рішення, що з 2020 року право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах. В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини”, – пояснив Павло Хобзей.
Він також додав, що закон передбачає перехідний період до 2020 року.
"У Прикінцевих положеннях зазначено, що під час цього періоду особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності цим законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою", – додав заступник міністра.
Це означає, що діти, які зараз навчаються в 7 чи 10 класі, продовжуватимуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано.