понеділок, 19 лютого

Послиця, послиха чи амбасадорка: у Франківську визначили індекс гендерної чутливості ЗМІ та з`ясували, для чого потрібні фемінітиви

В Івано-Франківську проект "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" влаштував "медіа-кав’ярню". У форматі розмови за кавою координатори та експерти проекту презентували результати гендерного моніторингу місцевих медіа та обговорили з журналістами потребу й особливості вживання фемінітивів.

Перш ніж перейти до чутливості власне франківських ЗМІ у питаннях гендерної рівності, експертки розповіли про результати вивчення ситуації загалом в Україні. Проект вивчав у 22 областях три позиції: як медіа добирають експертів та експерток, хто частіше – чоловіки чи жінки – є героями публікацій, як вживають фемінітиви (слова жіночого роду на позначення професій, посад, занять тощо).

Згідно з гендерним моніторингом регіональних медіа, загальний індекс гендерної чутливості медіа Івано-Франківщини складає 30%. Цифру вивели, як пояснила гендерна експертка, голова ГО "Центр "Жіночі перспективи" Любов Максимович, на основі співвідношення у публікаціях 10 ЗМІ представників чоловічої та жіночої статі. Це – середній рівень, виходячи із того, що найбільш чутливим є Харків із показником 37 і найменш чутливі Суми, в яких 25.

Досліджували на гендерну чутливість 5 друкованих ЗМІ – це "Галицький Кореспондент", "Репортер", "Галичина", "Західний Кур`єр", "Рідна Земля". А також 5 інтернет-видань (обрали ті, які найбільше читають) – "КУРС", "Галка", "Фіртка", "Версії", "Правда". Виявили, що в газетах рівень залучення експерток і героїнь публікацій загалом вищий, аніж в он-лайн медіа. Але і в тих, і в інших є поділ на "чоловічу" і "жіночу" сфери. Наприклад, тему політики коментують тільки 15% жінок, тоді як тему освіти та науки – до 70%. Найменше присутні жінки як героїні також у політиці, а ще у темах економіки та бізнесу.

"Ми оприлюднюємо результати моніторингу з тим, щоби в різних сферах був забезпечений гендерний баланс. Щоби чути голоси і мати думки та оцінки ситуації представників різних статей, оскільки у жінок і чоловіків часто різні фокуси в поглядах на один і той самий предмет", – пояснила мету проекту експертка проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" Оксана Ярош.  

Добра новина: за вживанням фемінітивів, які проявляють присутність жінок на посадах, у громадській активності, загалом у суспільстві,  тобто роблять їх "видимими", Франківськ – у лідерах на загальноукраїнському рівні. Експертки віддали належне не лише медіа, а й міському голові Руслану Марцінківу, який активно вживає слова "депутатка", "членкиня", "двірничка", "поштарка" тощо.

Богдана Стельмах, координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" апелювала до позиції мовного експерта Олександра Пономаріва. Він у свою чергу дослідив, що 30% слів в українській мові мають пари, і пропонує взяти на олівець такі як "фотограф – фотографиня чи фотографесса", "критик – критикеса", "фанат – фанка", "виступант – виступанка", "міністр – міністерка". Фемінітив "міністерка", нагадує Пономарів, був у вжитку в українській мові "досовєцького" періоду.

Фемінітиви, переконані разом із Пономарівим гендерні експертки, демонструють, що українська мова є гендерно чутливою. На відміну від патріархальної російської. І вживання слів із "жіночим" забарвленням дозволить українському суспільству швидше позбутися російського імперського "хвоста" та домінуючої патріархальності, яка історично не була притаманна українцям.

Що стосується фемінітивів в особливих випадках, – як-от зі словом "посол", що його критики гендерної чутливості викручують як "послиця", "послиха", "посолка", – то варто натомість вживати "амбасадорка", вважають експертки. Оскільки йдеться про професію, яка створювалася під чоловіків і за замовчуванням у мові вживається в чоловічому роді, то доречно буде також сказати "пані посол". Щоби уникнути всіляких мовних провокацій, науковці Академії наук України укладають "Словник фемінітивів". Наразі він існує он-лайн. Цього року його спробують перевести у друковану версію. 

КОМЕНТУВАТИ