"Бачити вас і читати для вас – то коштовна нагорода", – звернулася до слухачів на презентації франківська письменниця Галина Петросаняк.
Авторка книги, що вийшла у франківському видавництві "Лілея-НВ", подякувала директору видавництва Василю Іваночку – "за те, що спонукав зібрати те, що написала", і художниці, дизайнеру обкладники книжки Олені Рубановській – "за те, що відповідає внутрішньому настрою". Та модератору зустрічі Тарасу Прохаську – "за заготовки" і "грайливу хвилю", яку той запустив на початку презентації й таким чином визначив її хід.
За словами Галини Петросаняк, "Політ на повітряній кулі" – це дві маленькі книжки в третій, великій. Це – частина віршів та есеї, написані за останні 7 років. Остання книжка Галини Петросаняк вийшла в "Лілеї-НВ" у 2008 році.
"Плід трудів мій досить скромний, – скромна Галина Петросаняк. – Ці тексти писалися як розмова чи як спонукання до неї".
Авторка каже, що впродовж останніх 10-12 років у неї стався злам, відтак вона "відпустила свою прив’язаність до рими" і вирішила писати вірші так, як вони пишуться. А вони у неї переважно думаються впродовж різних життєвих ситуацій і вимагають дисципліни, щоби бути записаними. Це верлібри. "Ці вірші справді не властиві мені, зразка 2008 року", – була відверта Галина.
Так само й есеї. Вміщені в книзі тексти, за словами Галини Петросаняк, мають фльор краєзнавства і є історіями з історичними натяками, які вже не віддзеркалюють емоції самої авторки.
"Я би сказав, що це втрата невинності. Не у фізіологічному, а в такому старозавітньому сенсі. Це як перший укус яблука, чи граната, чи хурми, – знання. Це вже друге питання, що робити з цією втратою. Але йдеться про те, що не можна не знати того, що робиться з тобою і робиться довкола тебе", – оцінив тексти в книзі Галини Петросаняк "Політ на повітряній кулі" її колега по цеху і близький друг Тарас Прохасько.