Перепади температур і тиску, аномальне цвітіння липи, втручання людини у природу негативно вплинули на продуктивність бджіл, йдеться в сюжеті каналу "НТК".
У далеких пилипівських лісах чотири роки тому екологічну пасіку "Золоті крилечка" відкрив бджоляр із Перерова Віктор Кондрюк. У роботі керувався основним правилом – створити бджолам ідеальне місце, найбільш наближене до природи. За кілька місяців нелегкої праці все вдалося. Результат навіть перевершив сподівання. Маленький рай для бджілок перетворився в оздоровчо-відпочинковий куточок, куди приїжджають покращити здоров'я та настрій гості зі всієї України і навіть з-за кордону.
З першим промінням сонця родина перерівських пасічників вже біля вуликів. Треба встигнути до полудневої спеки відкачати якомога більше солодкого продукту, бо після обіду ні сонце, ні бджілки не дадуть якісно працювати. Та ще й дощ часто зриває роботу. Саме такі нестабільні температурні показники є однією із причин неврожаю липового меду, розповідає голова родини Віктор Кондрюк. Каже, цьогоріч липа дуже швидко відцвіла, та й сам цвіт був неякісним. За сприятливих умов з одного вулика можна зібрати й до 20 літрів меду. Цього року ця цифра чи не вдвічі менша.
Роботу на пасіці розподілили. Досвідчені пасічники відкривають вулики та забирають рамки. У процесі вилучення рамок їх обережно струшують, щоб бджоли могли впасти назад у вулик. Комашок, які залишилися, потрібно забрати щіткою. Тут треба працювати швидко, а ще бути готовим до бджолиного укольчика, адже, захищаючи свій дім, хоча б одна бджілка таки вжалить.
Помічники пасічників працюють поруч у пристосованому приміщенні. Тут отримують рамки з медом, а далі є кілька етапів. Перший – зібрати прополіс.
За однією з версій, прополіс виробляють бджоли для своїх побутових потреб, це будівельний матеріал, за допомогою якого вони латають своє житло, дезінфікують його, використовують для муміфікації інших комах. Він чудово допомагає боротися із застудою, грипом, вірусами, захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, хворобами порожнини рота, шкіри, суглобів, кишківника та інших внутрішніх органів.
Наступний крок – відкрити стільники з медом. Вони зазвичай знаходяться в запечатаному вигляді, і зовнішній шар такої печатки зрізується перед тим, як витягати бджолиний продукт з сотів за допомогою медогонки. Ось такі обрізки і називаються забрусом. Вже на завершальному етапі розпечатані рамки потрапляють у спеціальний посуд.
Мед має здатність перетворюватися на тверду масу. Кристалізація натурального продукту займає приблизно 3 місяці. Далі він остаточно густіє і стає твердим. При цьому користь липового меду анітрохи не зменшується.
