Пакет законопроектів днями подала в Раду Адміністрація президента, передає finance.ua. Масштабна презентація призначена на 3 вересня, але правозахисники вже висловлюють побоювання, що все це робиться під тиском банків, які хочуть активніше відбирати квартири у боржників по іпотеці.
У початковому варіанті закону приватникам хотіли доручити лише борги, не пов’язані з держмайном. Але, головне, їм не дозволено було вселяти/виселяти громадян з приміщень (конфісковувати інше майно – машини або телевізори – закон не забороняв). З фінального варіанту, допрацьованого в АП за участю депутатів і експертів, норма про нерухомість пропала.
«Спробуйте, знайдіть зараз людину, яка в силі оплачувати іпотечний кредит. А закон дасть повноваження приватним виконавцям (тобто фактично банкам) забирати це житло, – вважає екс-голова громадської ради при виконавчому службі Головний Вадим Хабібуллін. – Це робота банківського лобі: фінустанови переживають застій, вони «втомилися» і потребують рух капіталу – і почнуть масово забирати в людей майно, щоб його реалізовувати ».
За законом, приватні виконавці зможуть також блокувати гроші на рахунках і списувати на користь позивача (зрозуміло, за судовим рішенням), примусово проникати в житло боржника або тієї людини, у якої знаходиться шукане майно. Навіть забирати дитину, яку за вердиктом покладено віддати іншому батькові або в дитбудинок. А оскаржити їх дії (як і роботу держвиконавців) можна буде тільки протягом 10 днів після подій.
Позиція Мін’юсту така: побоювання існують завжди, коли, як у випадку з нотаріусами і тими ж виконавцями, держсервіс переходить до приватних структур. «Але приватний порядок лише покращує сервіс. Приватні виконавці, з одного боку, будуть незалежними. З іншого, – ліцензовані мін’юстом, і буде механізм контролю », – сказав заступник міністра юстиції Гія Гецадзе.
Заступник міністра розповів, як буде діяти закон. Громадянин або бізнесмен виграє суд і з рішенням на руках визначається, до кого звернутися, щоб повернути майно або гроші, – державним чи приватним виконавцям. «Так ми децентралізіруємо систему, створивши конкуренцію», – резюмував заступник міністра. Однак, за словами правозахисників, конкуренція призведе до монополії потужних виконавських агентств, які будуть «на ставці» у банків і страхових компаній.
«Ті ж колекторські контори, яким банки передають справи боржників, як правило, афілійовані з самими фінустановами. Після початку реформи вони змінять вивіски, отримають ліцензію в Мін’юсті і будуть працювати поруч з банками, – вважає Вадим Хабібуллін. – Навіть фізично сядуть у банках. Виконуватимуть справи тільки цих «господарів», там же отримувати зарплату, а держава усунеться від захисту громадян, які заборгували гроші. Це, мовляв, ваші стосунки з банком ». Експерт побоюється, що така реформа призведе до соціального вибуху. З іншого боку, нинішня система держвиконавців не працює через потужний корупційного чинника: рядові співробітники беруть винагороду за невиконання, передаючи частину начальству.
«Через це вже 20 років не можуть прийняти закон, хоч яким би «золотим» він не був: його блокували і сама виконавча служба, і Мін’юст. Тепер він буде підтриманий з 95% ймовірністю, – сказав член Громадського комітету при Мін’юсті Анатолій Родзинський. – Адже рішення судів потрібно виконувати, і кожен, навіть найгірший, приватний виконавець в 100 разів краще державного із зарплатою в 1 200 грн ». До речі, оплачувати роботу приватників, швидше за все, будуть гонорарами, подібно до того, як платять за послуги адвокатів.