Воркшоп “Ре:Візія” мав теоретичну і практичну частини, повідомила під час підсумків куратор Наталія Довга (Київ – Варшава). Під час першої частини учасники майстерні, а це були дітиі  підлітки, обстежували і досліджували Франківськ – визначали його пустостани. Під час другої перетворювали один з головних центральних пустостанів – площу Бастіону.

Пустостани, як тлумачать це нове для франківського вуха урбаністичне визначення організатори воркшопу, це не тільки звалища, пустища і смітники. Це ще й транзитні зони, які нічим не приваблюють людей, і через які ті проходять, не зупиняючись, не помічаючи потенціально цікавої території.

Учасники майстерні “Ре:Візія” склали перелік пустостанів Франківська – таких знайшлося 26.

Перетворюючи серцевину Бастіону, відштовхнулися від концепції “Франківськ – місто-порт”. Звідси намет як вітрила, якір і медузи на стінах. Площу зробили, як і все на фестивалі – за мінімальних витрат, дитячою територією. Лабіринт, класики, гра “Ерудит” (дощечки з буквами, із яких складаються слова і тексти), інтелектуальна забава “Знаки” (асоціації), дошка побажань.

Щоб затримати на площі Бастіону старших за дітей відвідувачів, виставили зразки перетворень пустостанів у містах Європи та в Києві. Трансформацією столиці якраз і займається куратор воркшопу Наталія Довга.

“Фестиваль дає змогу поглянути на місто по-іншому, по-іншому сприймати його розвиток, – прокоментував КУРСу партнер міжнародного фестивалю “Сеанс міського сканування” Ніколя Гігас, виконавчий директор Швейцарської агенції розвитку і співробітництва. – Поглянути на покращення окремих місць – подумати де і як саме зробити зміни, що саме можна варто змінити”.

Такі міста як Франківськ, уважає Ніколя Гігас, є особливими – вони знаходяться біля гір, на дорозі до гір і є транзитними. В такому контексті Івано-Франківськ є містом-пустостаном. І перетворення його окремих локацій лягає в концепцію загального перетворення – щоби змінити статус, зробити місто цікавішим і затримувати в ньому гостей. А потенціал для цього Франківськ має, вважає гість.

“Говорячи про зміни, можливо, важливіше визначити, хто це робить, аніж що буде зроблене. Зараз ми бачимо у Франківську фазу ініціації, народження розуміння, що варто і треба перетворювати місто. У вас все тільки починається і найбільшим викликом на даному етапі є налагодження співпраці між міськими середовищами”, – відзначає  представник Швейцарської агенції розвитку і співробітництва Анна Вільде.

Нагадаємо, коли під орудою ініціативи “Франківськ Який Треба Берегти” учасники майстерні “Ре:Візія” досліджували, як вони самі висловилися, закутки міста – знайшли в Івано-Франківську “зразкове подвіря”.