Кадастрова мапа Рогатина 1846 року показує шість будівель релігійного призначення, пов’язаних з єврейською громадою. Підтверджено, що принаймні дві єврейські релігійні будівлі пережили Другу світову війну.
Найбільш значною колишньою єврейською спорудою, що збереглася в Рогатині, є велика, але пошкоджена будівля в колишньому синагогальному комплексі на вул. Валовій на північний схід від міської площі. Дослідники вважають, що ця будівля була Бейт мідраш – зала релігійного навчання, або, можливо, синагогою до початку Другої світової війни. Вона по-різному згадується в писемних джерелах – як така, що використовувалася з першою чи другою метою або навіть могла служити обом.
Протягом декількох років після війни вона відігравала роль житла для місцевих студентів, а потім була пекарнею, але сьогодні стан будівлі не сприяє жодному постійному її використанню.
Залишки внутрішнього розпису стін в найбільшій кімнаті будинку були сфотографовані в 1994 році Укрзахідпроектреставрацією (Західноукраїнський інститут охорони пам’яток у Львові) для Центру єврейського мистецтва при Єврейському університеті в Єрусалимі.
В рамках свого Каталогу настінного живопису синагог Центральної та Східної Європи Центр зафіксував понад десять синагог в Україні разом із зображеннями їх фресок.
З рогатинського Бейт мідраш включено фотографію зовнішнього вигляду і 9 знімків інтер`єру.
“Фотографії, хоча й чорно-білі, дають ключ до розгадки тематики та стилю настінних розписів. Пофарбовані архітектурні елементи колон і храмів чергуються із зображеннями драпіровок, пензликів і урн; зображення переднього плану розміщені на тлі рослинності (пальм) з Середземномор’я та Середнього Сходу, ймовірно представляючи Святу Землю, можливо, Єрусалим. Виявляється, що настінний розпис вкривав всі чотири стіни, включаючи ділянки поміж, вище та нижче арочних вікон на зовнішніх стінах. Стеля в цій кімнаті також могла бути пофарбована в цей самий час; проте це не можливо точно сказати на підставі фотографій 1994 року. Інші кімнати в будинку не були зафіксовані в той час”, – кажуть дослідники.
Після 1994 року внутрішні стіни були побілені, хоча залишки первісних стінних розписів, ймовірно, до сих пір знаходяться під білою фарбою.
Наразі будівля знаходиться в приватній власності, але не використовується на цей час та потребує значного ремонту.