fbpx

Археологи досліджують середньовічні склепіння під колишнім лікарняним моргом у Палаці Потоцьких. ВІДЕО

Культура 16:26, 23.10, 2018

У комплексі пам'яток історії та архітектури "Палац Потоцьких" в Івано-Франківську працюють фахівці Львівської Політехніки – досліджують фундаменти та підвали всіх споруд.

Нагадаємо, у лютому цього року у Франківську створили КП "Простір Інноваційних Креацій "Палац". Колишній головний архітектор міста Володимир Гайдар, що очолив комунальне підприємство, пообіцяв перетворення пам’ятки на дієвий відреставрований простір. 

На цей час на території Палацу Потоцьких відбуваються підготовчі роботи – комплекс вивчають і готують до реставрації. 

"Всі роботи, які зараз виконуються в Палаці Потоцьких, націлені на відкриття його історії. Тут і кладка стін сама багато розповідає, і кожна тріщина. В рамках первинних, передпроектних реставраційних досліджень біля палацових споруд робимо інженерні шурфи – біля кожного фундаменту вибираємо ґрунт, щоби побачити, на чому стоять фундаменти, який їх стан, які матеріали використовувалися та як були укладені підвалини будівель з інежерної точки зору",  розповів директор КП "Палац", архітектор Володимир Гайдар.

На прикладі однієї з будівель він продемонстрував специфіку досліджень, інформує ТРК Карпати.

"Споруда є на мапах середини XIX ст. Але кладка фундаменту, розмір цегли та склепіння свідчать про XVII ст. А надбудова, зважаючи на матеріали та особливості зведення, може бути датована серединою XVIII ст. Коли ж плитка на стінах – це облагородження вже совєцького періоду", – показує Гайдар.

Один з шурфів закладений біля палацового комплексу.

"Під час закладення шурфів є багато випадків, коли викопують цілі валуни, – розповідає Гайдар. – Це вовчинецький вапняк, з якого були складені оборонні мури. Часто валуни з фундаментів ні з чим не зв’язані, не вмуровані. Ми думали, що це може бути, і дійшли висновку, що піщано-вапняний розчин кладки вже вимитий. Це та інші розкопки змушують думати, як поводитися: чи підсилювати існуючі фундаменти, чи влаштовувати додаткові, що значно складніше. Бо коли більше розкопувати, то є небезпека, що стіни будівлі почнуть осипатися", – розказує і показує Володимир Гайдар.

Археологи та архітектори працюють щодня.

"Це наша постійна робота на наступні років 5-7, – каже директор. – Це все виглядає романтично рівно до того моменту, коли починаєш усвідомлювати проблеми з фундаментами та несучими стінами. Зараз завдання стоїть перед нами, щоби все це закріпити і потім спокійно досліджувати, камінчик за камінчиком. А для цього треба знайти причини руйнувань. Треба відсікти їх. І зафіксувати споруди, щоби вони далі не руйнувалися".

За словами Володимира Гайдара, найцікавішими в комплексі Потоцьких є підвали і склепіння в них, хоч подекуди вони вже зруйновані і через свою небезпечність доступні виключно для спеціалістів.

"У стінах будівель є непрогнозовані тріщини", – попереджає і застерігає він.

В кінцевому підсумку, потішив Гайдар, весь комплекс мав би бути стабілізований і відновлений та відкритий для туристів. Кожна споруда мала би бути функціонально задіяна.

"Тобто не просто прийти і оглянути – а який гарний підвальчик! Він має працювати як історичний чи туристичний простір. Має бути частиною сценарію життя комплексу",  додає директор.

Наприклад, будівля колишнього палацу, яка в радянські часи була лікарняним моргом.

"Цікаво, що тут відбувалося,  каже Гайдар. – Зараз ми це досліджуємо. Бачимо, що є велика діра в стелі. Що це і для чого, ще треба з’ясувати".

В цьому ж приміщенні збереглася бійниця, яка виходить на рівень верху валів.

"Теж цікава історія, – продовжує Гайдар. – Коли робилася реконструкція, а це, ймовірно, за бабці-Австрії, на місці валів вже почали щось будувати, ймовірно, підгортали ґрунт, бо тепер рівень довколишніх валів є вищим, аніж тут бійниці на палаці".

Під колишнім моргом підвали вже відновили повністю.

"Ці склепіння домуровані, це вже XIX–XX ст., може, навіть період між Першою і Другою світовими війнами. Нижче – більш давні, "бочкові" склепіння, які утворюють зали. Більш середньовічного місця у Франківську не знайдете! В нас нічого середньовічного в місті немає, а це найближчі до цього часу приміщення", – демонструє архітектор.

Попереду, за словами Гайдара, не менше року досліджень та створення проекту реставрації підвалів та приміщень пам'ятки. Тож поки що працюватиме, які і раніше, лише відкритий простір Палацу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: