вівторок, 18 грудня

Станиславівські оголошення: бухгалтери старого міста

Професія бухгалтера вважається нуднуватою. Однак сто років тому життя деяких місцевих бухгалтерів нагадувало детективний роман. Втім, хороший спеціаліст міг і тоді зробити непогану кар’єру.
Вже на початку ХХ ст. серед бухгалтерів було багато жінок. Вже на початку ХХ ст. серед бухгалтерів було багато жінок.

Найпопулярніші бухгалтерські курси у Станиславові працювали по вул. Сапєжинській, 67 (тепер вул. Незалежності). Як бачимо з реклами в газеті "Кур’єр станиславівський" від 3 вересня 1905 р., власник курсів Казимир Голлендер подавав докладний план навчання, розрахований на п’ять місяців. У вересні слухачі проходили підготовчий курс, присвячений основним засадам економічної науки, у жовтні й листопаді вивчали ведення рахунків у державних установах, у грудні студіювали звичайний і подвійний бухгалтерський облік. У січні вивчення бухгалтерії завершувалось і починалося повторення пройденого матеріалу.

Реклама бухгалтерських курсів.

Оплата за курси була цілком доступною – 20 корон у місяць. Однак якщо слухач платив за весь курс одразу, йому надавалася знижка й він оплачував лише 80 корон за всі п’ять місяців. Після завершення навчання слухачі складали серйозний іспит у цісарсько-королівському намісництві у Львові. Випускники, які успішно здали іспит, в основному працювали на державній службі.

Отримати ґрунтовні знання з "купецької бухгалтерії" можна було в приватній торговій школі С. Вайнберґа, яка спочатку знаходилась по вул. Собєського, 70 (тепер вул. Січових стрільців), а пізніше винаймала приміщення при міському театрі.

 

Торгова школа С. Вайнберга.

Школа була заснована в 1898 р., і навчання в ній тривало два роки. Станом на 1906 р. у школі навчалося 26 учнів у першому класі і 18 у другому. При школі також працювали окремі жіночі бухгалтерські курси, де навчалися 23 слухачки. Як повідомляла преса, 74% учнів і учениць школи закінчили навчання в тому році з добрими і дуже добрими результатами. П’ять учнів школи згодом продовжили навчання у Торговій академії.

Відомим бухгалтером у Станиславові кінця ХІХ ст. був Феліціан Міллерович, який працював у міській Касі ощадності з 1876 р. Він почав кар’єру з посади рахмістра (молодшого бухгалтера), а в 1897 р. дослужися аж до директора. Як повідомляла преса, призначення директором цього компетентного і тямущого урядника мешканці міста сприйняли з великим схваленням.

Будівля Каси ощадності.

В 1905 р. на все місто прославився бухгалтер Абрахам Шорр, який працював в одній з приватних контор по вул. Седельмаєрівській (тепер вул. Кардинала Гузара – колишня Новгородська). Завдяки його уважності було знайдено підроблену купюру в 50 корон, яку не помітили навіть касири філії Австро-Угорського банку. В тому ж році ще один місцевий бухгалтер Валентин Лясек зайняв важливу посаду при міському суді. Він виконував обов’язки експерта у справах діловодства, обліку, вивчення конторських книг та звітності при розгляді судових справ.

Великого шуму в місті наробила несподівана смерть бухгалтера Мечислава Боравського, який вів рахунки в міському магістраті. В березні 1901 р. він несподівано застрелився у своєму помешканні по вул. Липовій (тепер вул. Шевченка). Містом поповзли зловісні чутки, що Боравський вчинив численні зловживання і покінчив життя самогубством через те, що боявся викриття й тривалого ув’язнення. Однак перевірки рахунків після його смерті жодних зловживань не виявили. Тож таємниця так і залишилася нерозгаданою: чи то бухгалтер дуже вправно приховав свої грішки, чи то причиною самогубства були якісь особисті переживання.

В серпні 1911 р. на підприємстві братів Габерів, яке займалося перегонкою нафти, трапилася прикра пригода. Працівник фірми, бухгалтер-касир Йозеф Ердштайн Брюль, від імені фірми зібрав з різних підприємців оплату за товар. Загальна сума виплат складала близько 500 корон. Отримавши цю кругленьку суму, касир зник у невідомому напрямку й на своє робоче місце більше не повернувся. Лише згодом його відшукали у Відні, в одному з другорядних готелів. Частину суми крадій уже витратив, тож при ньому знайшли лише 286 корон. Цю готівку було вилучено, а самого винуватця відправлено до тюрми.

В 1904 р. утік до Америки бухгалтер Соломон Штрасман, який працював у місцевого підприємця, що торгував шкірами. Перед тим утікач сфальшував вексель на 2372 корони. Впіймати бухгалтера-злочинця так і не вдалося.

В 1908 р. великий рейвах трапився на станиславівській залізниці. Колійового рахмістра Романа Калиту було заарештовано за сфальшування складської звітності. Він присвоював і продавав різні товари, які зберігалися на складі, зокрема листи цинкової бляхи, а потім вносив відповідні "корективи" у складські книги. Трохи несподіваним був фінал цієї гучної справи. Калиту було звільнено зі служби, але покривати збитки залізничного складу суд змусив… торговця, якому Калита продавав бляху. Очевидно, він був з бухгалтером у злочинній змові.

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

КОМЕНТУВАТИ