fbpx

Станиславівські оголошення: кав’ярня "Ґранд" і місцеві скандали

Наша історія 17:50, 27.07, 2016

Способів стати відомим є багато, але найефективніший, хоч і не найшляхетніший, – це скандал. Сто років тому в Станиславові працювала популярна кав'ярня "Ґранд", з якою були пов'язані кілька місцевих сенсацій. Хтозна, якби не вони, можливо, цей заклад не був би таким відвідуваним і не ввійшов би в історію міста.

Кав’ярня "Ґранд" знаходилась у кам’яниці Озіяша Блюменфельда (нині вул. Січових Стрільців, 7).

Як бачимо з оголошення в "Кур’єрі Станиславівському" від 3 травня 1908 р., її власником з 25 травня став Мендель Вайдлер. Він певний час володів кав’ярнею "Центральною", що розташовувалась в однойменному готелі по вул. Собєського, 4 (нині вул. Січових Стрільців).

Гранд СтаніславівЯк повідомляє реклама, нове керівництво закладу подбало про всі зручності для гостей, дбайливу обслугу і добрі напої. Зокрема, там можна було насолодитися білою кавою, рецепт якої походить з Малайзії. Для цієї кави особливим чином обсмажують зерна, в напій також додають трохи міцного чаю і згущене молоко. Завдяки цьому біла кава має приємний ніжний смак і насичений аромат.

Проте не встиг ще пан Вайдлер натішитися покупкою кав’ярні, як він сам і новопридбаний заклад опинилися в епіцентрі гучної "розборки". Протягом двох років пан Вайдлер володів магазином тканин, а в кінці квітня 1907 р. його крамниця збанкрутувала. Сума боргів переважала 12 тис. корон. Згодом виявилося, що навіть якщо продати все майно крамниці, отриманої суми не вистачить для всіх виплат.

І тут обурені кредитори дізналися, що пан Вайдлер, замість того, щоб розрахуватися з ними, придбав кав’ярню "Ґранд" за 11 500 корон, ще й заплатив за неї готівкою!  Вони подали на хитрого власника до суду, але його адвокат переконливо довів, що пан Вайдлер збанкрутував лише внаслідок складних і цілком об’єктивних обставин. Зокрема, він страждав на хворобу легень, лікування якої коштувало кілька тисяч корон. Крамниця Вайдлера знаходилась у пасажі Гартенберґів, і внаслідок пожежі у січні 1907 р. й пізнішого ремонту доступ покупців до неї було ускладнено. Суд виніс виправдальний вирок, а кредитори мусили вдовольнилися лише 40% від належної їм суми. Пан Вайдлер, таким чином, залишився щасливим власником кав’ярні "Ґранд". Серед господарів кав’ярні фігурує також Якуб Марґулєс, який був засновником і багаторічним очільником "Товариства шинкарського" у Станиславові й помер у липні 1912 р.

До популяризації кав’ярні, сам того не відаючи, долучився і Якуб Поллак, який був однією з найбільш скандальних особистостей тогочасного міста. Йому довіряли найвпливовіші містяни, а з деякими з них він був навіть у дружніх стосунках. Під час виборів до австрійського парламенту він активно підтримував Леона Білінського – видатного державного діяча. Ім’я Поллака навіть можна було побачити на передвиборчих плакатах відомого політика. Поллак бував у респектабельних ресторанах, відвідував світські й громадські заходи. Певний час він мав невеличкий бізнес при залізниці, але невдовзі збанкрутував. Однак це зовсім не вплинуло на його спосіб життя. Він мав кілька коханок, влаштовував гучні вечірки з приятелями і за один вечір міг витратити кілька тогочасних середніх зарплат. Ніякого маєтку, який би давав прибуток, чи багатих родичів у Поллака не було. Загадковим багатієм зацікавилась поліція, але нічого підозрілого їй виявити не вдалося.

В ті часи діяла так звана банда Васінського, яка вчиняла зухвалі крадіжки. Як не старалася поліція, злодіям все ж удавалося виходити сухими з води. Аж тут зі Львова прийшла звістка: тамтешній поліції вдалося схопити двох зломщиків банди Васінського – Дреслера і Гайцлера. І яким же було здивування поліцейських, коли виявилося, що обидва зломщики підтримували тісні зв’язки з Якубом Поллаком – популярним світським персонажем. При обшуку в квартирі Поллака в селі Княгинин знайшли лист від Гайцлера, в якому той просив заопікуватися його дружиною і повідомити, чи він може повернутися до Станиславова. В лютому 1908 р. Якуба Поллака заарештували. Проте незважаючи на переконливі докази зв’язків з небезпечною бандою, йому вдалося незабаром вийти на волю. Як зазначала преса, тут, мабуть, не обійшлося без впливових покровителів, а крім того, Поллака обороняли аж три адвокати. Вийшовши з тюрми, Поллак ще й подав до суду за образу своєї гідності на кілька видань, що писали про його арешт, у тому числі й на "Кур’єр Станиславівський".

У вересні того ж року Якубу Поллаку знову прийшла повістка до суду, цього разу в зв’язку з арештом його брата. Але він у залі суду так і не з’явився, натомість його адвокат приніс довідку від лікаря, що його клієнт дуже хворий і до суду прийти не може. Проте в той самий час Поллака бачили в кав’ярні "Ґранд" за грою в карти, про що засвідчили гості кав’ярні і сам господар. Таким чином, скандальний персонаж, а з ним і кав’ярня, знову були на устах у всього міста.

Скандали – скандалами, але навряд чи мешканці міста активно відвідували б заклад з поганою обслугою, несмачним меню і занедбаним інтер’єром. Отже, для довготривалого успіху все ж не обійтися без наполегливої праці.

Олена Бучик

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: