fbpx

Станиславівські оголошення: котячі історії старого міста

Наша історія 17:55, 01.03, 2017

Якщо в сучасного іванофранківця початок весни асоціюється з першими теплими днями й пролісками, то сто років тому березень вважали місяцем поетів і… котів.

"Коти і поети ходять у понурому мовчанні вулицями міста у пошуках весняного натхнення. Але те, що наша галицька весна сповнена чарівності, не може заперечити ніхто", – писала місцева преса в березні 1901 р.

Але насправді ставлення до котів у давньому Станиславові було неоднозначним.
Так, у березні 1904 р. в місті вибухнув справжній "котячий" скандал. Власники численних крамничок, які знаходились на площі Ринок, мали звичку закривати котів на ніч у своїх магазинах, прив’язуючи їх за шнурок. Ба більше, їх ще й тримали в напівголодному стані, щоб вони краще ловили щурів та мишей і відлякували їх своїми криками. Очевидно, їх ще й не поїли, бо коти, натягуючи шнурок, виповзали на поріг і облизували краплі дощу. Бідні тварини щоночі влаштовували гучні "концерти" й не давали мешканцям площі Ринок спати. Через це жителі неодноразово скаржилися в магістрат, але мало хто робив хоч щось, аби усунути проблему й допомогти тваринам.

1Як дізнаємося з повідомлення в газеті "Кур’єр станиславівський" від 3 лютого 1907 р., знущання над котами, яких прив’язували за шнурок у крамницях і ятках, набуло такого розмаху, ніби не існувало жодних приписів про захист тварин і службовців, які мали б слідкувати за їх виконанням. Проте була в місті й відома захисниця тварин – пані М., яка щиро переймалася долею бідних мурчиків та коней, з якими жорстоко поводилися візники.

Недолюблювали котів і галицькі залізничники. В 1886 р. залізниця розпочала "антикотячу" акцію. Вважалося, що на котів, які живуть на залізничних складах, витрачаються завеликі суми. Тому вирішено було ці витрати скасувати, натомість тримати одного "дресированого ловця щурів" і видавати його складам у разі потреби. Такого кота закривали на ніч у складі, а кількість усіх виловлених щурів належало зранку пунктуально заносити до спеціального зошита. При потребі операцію з виловлювання щурів повторювали. Преса нещадно іронізувала над цим нововведенням і жаліла бідних хвостатих.

В квітні 1901 р. "Кур’єр станиславівський" повідомив, що деякі несумлінні виробники додавали котячий жир до маргарину, а в липні 1908 р. з’явилася стаття, що коти переносять дифтерію. Проте не варто вважати, що наші предки зовсім не були котолюбами. В 1900 р. в місті організовували старокавалерський вечір, і щоб привабити на нього більше публіки, організатори вигадали "легенду" – пустили містом чутку, що при котильйоні (вид танцювальної гри) учасникам будуть роздавати котів. Мабуть, цей оригінальний трюк спрацював, бо згодом преса повідомляла, що вечір цілком удався.

Цікаво, що "котяча" легенда є і в сучасному Івано-Франківську. Не всім відомо, що на території фортечної галереї "Бастіон" проживає близько двадцяти котів. Є версія, що пухнасті квартиранти недаремно облюбували територію колишньої Станиславівської фортеці.

2

Коти на Бастіоні. Колаж і фото В. Стефаніва

Як вважають езотерики, давні історичні будівлі – це місця з сильною енергетикою, адже там упродовж багатьох віків люди сумували й раділи, відбувалися події, що викликали сильні емоційні переживання, – наприклад, бойові перемоги чи поразки. Коти тонко відчувають енергетику місцевості, тож нерідко відвідують такі місця, щоб енергетично "підзарядитися". При цьому вони гармонізують атмосферу цього місця, усувають негатив. Приклади особливої уваги пухнастих екстрасенсів до історичних будівель чи їхніх залишків можна спостерігати і в інших країнах світу, наприклад на площі Торре Арджентіна в Римі.

На початку березня відзначають Всесвітній день котів, тож побажаємо всім котолюбам, щоб їхні тварини приносили їм тільки радість і добру енергетику. 

Олена Бучик

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: