Вважається, що дарувати коханій жінці предмети домашнього вжитку – поганий тон. Мовляв, це зовсім не романтично і надто приземлено. А от власники магазину швейних машинок "Зінґер" у Станиславові були переконані, що домашня техніка теж може бути романтичною. В доказ цього вони у 1909 р. опублікували зворушливу історію кохання, в якій фігурували він, вона і… швейна машинка.
На Станиславів опускався холодний зимовий вечір, а чарівна Зося все дивилася на темну й порожню вулицю. Якою щасливою вона була навесні, коли коханий Франек освідчився їй у свої почуттях! Цієї зими вони планували заручитися, але на шляху до їхнього щастя постали несподівані перешкоди.
Зосина мати була вдовою гімназійного вчителя і мала дуже скромний дохід. Все, чим дівчина могла їй допомогти, – це вишивати, а згодом продавати свої роботи. Франек закінчував навчання й сподівався після здачі екзамену отримати якусь гідну посаду. В таких непевних умовах мати дівчини була категорично проти поспішних заручин. Навіть якщо Франеку вдасться знайти пристойну роботу, де Зося візьме кошти на посаг? Та й щоб підготувати його, потрібно багато часу.
Зося старанно працювала, щоб заробити собі на посаг, адже їй так хотілося пришвидшити заручини. Наступного ранку вона спакувала свою роботу й понесла її до крамниці. Власниця крамниці, пані Меллерова, похвалила дівчину за майстерну вишивку й повідомила, що зараз, на жаль, не має для неї замовлень. Помітивши, як посмутніла Зося, добра пані порадила їй звернутися до меблевого магазину, де шукали хорошу вишивальницю для оздоблення меблів.
В меблевому салоні роботи й справді було багато – гаптувати чохли для крісел і диванів, портьєри, покривала… Ще й візерунки потрібні були найвитонченіші, адже планувалося створити будуар з ніжно-блакитного шовку для багатої дами. Зося спочатку зраділа, а потім її охопив переляк: як вона впорається з цим? Навіть якщо вишивати день і ніч і попросити допомоги у сестри, тут і за рік усього не переробити!
В розгубленні попрямувала Зося додому, аж раптом у вітрині побачила рекламу – "Машинки для художньої вишивки". Це була крамниця знаменитої фірми "Зінґер" на вулиці Сапєжинській.
Кам'яниця Грауера (нині вул. Незалежності, 21)
Дівчина зайшла, і доброзичливий продавець показав їй зразки вишивки, виконані швейною машинкою. Досвідчена вишивальниця була здивована: невже ця яскрава й бездоганна вишивка виконана машиною? Вже в зовсім іншому настрої дівчина прийшла додому і вмовила матір придбати диво-машинку. І сама Зося, і її сестра дуже легко навчилися нею користуватися. Тож дівчина швидко і якісно виконала велике замовлення для меблевого магазину, чим приємно здивувала його власника. Крім того, вона змайструвала багато чудових речей собі на посаг. Майбутній чоловік був вражений Зосиною майстерністю і талантом. Вже ніщо не перешкоджало їхнім заручинам, тож незабаром усі вітали щасливу молоду пару.
Ця романтична історія – не єдиний шедевр реклами, створений крамницею "Зінґер". Як бачимо з оголошення, вона знаходилась у кам’яниці Ґрауера на вулиці Сапєжинській (нині вул. Незалежності, 21). Власники наголошували, що лише у них можна придбати справжні машинки, й застерігали проти конкурентів, які під назвою "Оригінальні машинки Зінґера" продавали в кращому випадку старі відновлені моделі. За такі машини фірмовий магазин не ніс відповідальності й не продавав до них запчастин.
Крамниця досить часто змінювала адресу – певний час винаймала приміщення по вул. Липовій, 1 (нині вул. Шевченка), потім по вул. Смольки, 1 (нині вул. Бачинського) і по вул. Смольки, 2, аж поки не "осіла" на вул. Сапєжинській.
В грудні 1908 р. магазин "Зінґер" виставив у вітрині маленький автомобільчик, за кермом якого сиділа лялька. Цей автомобіль був повністю виготовлений з запчастин від швейних машинок. В 1909 р. різдвяну вітрину прикрашала… сільська хатинка, в якій було видно постать жінки, що шила на машинці. В грудні 1912 р. магазин знову здивував мешканців міста, запропонувавши дитячі машинки для пошиття іграшкового одягу. Просто у вітрині магазину сиділа маленька дівчинка і шила на машинці сукню для своєї ляльки. Всі ці інсталяції викликали справжній ажіотаж і збирали навколо вітрини юрби цікавих.
Отже, можна вкотре переконатися, що творча і небанальна реклама творить дива, як і справжнє кохання. А домашня техніка теж може бути романтичним подарунком – звісно, якщо вибирати її з любов’ю.
Олена БУЧИК
