Вивчати асортимент аптек старого міста – надзвичайно цікаво. Але не варто надто серйозно сприймати їхні рекламні обіцянки, інакше можна й позаздрити тогочасним жителям Станиславова. Наприклад, у наш час багато людей страждає від підвищеної пітливості. Аптеки й магазини пропонують десятки засобів, але декому так і не вдається позбутися цієї проблеми. А от станиславівський аптекар Ґустав Адам винайшов "незрівнянно хороший засіб" проти пітніння рук, ніг і пахв, лише одне пуделко якого повністю позбавляло від проблеми.
Цей умілий фармацевт прибув до Станиславова зі Львова, де аж 35 років займався аптекарською справою і, як повідомлялося, набув там позитивної репутації. В 1901 р. він отримав концесію на відкриття чергової аптеки у Львові. Невідомо, чому пан Адам вирішив переїхати до маленького Станиславова, але вже 9 травня 1903 року він заснував тут аптеку з романтичною назвою "Під зіркою", яка стала четвертою в місті. Аптека розмістилась у кам’яниці по вул. Заболотівській, 1 (нині вул. Василіянок).
Аптека "Під зіркою".
Як повідомляла преса, відкриття аптеки відбулося в урочистій атмосфері. Її освячення здійснив місцевий ксьондз Пяскевич, а гості церемонії та мешканці міста жваво обговорювали новий заклад.
Крім дивовижного засобу від пітніння, аптека пропонувала також "чудовий порошок для повного знищення домашніх комах усякого виду", засоби для відлякування молі, пластирі та рідину проти натирання ніг та затвердіння шкіри. В асортименті були й інші засоби власного виробництва: "зовнішні" ліки від болю голови й зубів, які просто прикладалися до хворого місця, мазі проти ревматизму, відмороження та для загоєння ран. Як і в інших аптеках, у закладі Ґустава Адама можна було придбати лікувальні вина, коньяки, різну косметику та засоби гігієни.
До речі, станиславівські аптекарі без жодних нарікань вставали вночі, щоб продати ліки в разі нагальної потреби. Їхньою добротою багато хто зловживав, тому для захисту права фармацевтів на здоровий сон у 1908 р. було прийняте розпорядження, що в разі нічного візиту до аптеки пацієнт додатково сплачував 50 галерів. Проте він не сплачував цей збір, якщо мав із собою лікарський рецепт, де було чітко вказано, що ліки справді терміново потрібні.
Очевидно, пан Ґустав Адам усіляко намагався стати своїм у місті, бо активно долучався до місцевих програм благодійності. Так, у 1905 р. він пожертвував 5 корон на розвиток школи в Станиславові. Проте фармацевт зі Львова недовго господарював у своїй аптеці. Вже через кілька років після відкриття він продав її магістру фармації Веніаміну Ґундерману. В 1914 р. "Кур’єр Львівський" наводив список австрійських військовополонених, в яких фігурував магістр фармації Віктор Ґундерман. Можливо, він теж належав до родини власника станиславівської аптеки.
Але куди ж подівся перший власник? Сліди пана Ґустава Адама, знову віднаходяться в місті Лева. В 1908 р. він фігурував у списку членів спостережної ради львівського Товариства протипожежної безпеки "Вісла". Очевидно, пан Адам скучив за своїм рідним містом і перебрався назад до Львова.
В 1912 р. вулицю, на якій знаходилась аптека, перейменували. Номер будинку теж змінився, хоч аптека нікуди не переїжджала – вул. Петра Скарги, 3. В двадцятих роках минулого століття заклад продовжував перебувати у власності родини Ґундерманів, а за "перших совітів" був націоналізований. Зараз у тому приміщенні знаходиться аптека № 9, яка вважається найдавнішою в місті.
Будинок з аптекою сто років тому і сьогодні.
Олена Бучик