fbpx

Станиславівські оголошення: як мешканці міста у Яремчі відпочивали

Наша історія 15:15, 16.06, 2016

Мешканці Станиславова любили відпочивати у карпатських містечках. Найчастіше для літніх вакацій обирали Яремче. Там відпочивали родини друкарських магнатів Хованців, власника великої крамниці взуття Альфреда Френкля, фармацевта Яна Мацури та інших представників міської еліти.

Ось як описувала відпочинок у Яремчі станиславівська преса: "На втіху нашим бідним солом’яним вдівцям, що залишилися в місті, можемо повідомити, що їхнім чарівним дружинам ведеться дуже добре, вони мають чудовий вигляд у нових сукнях і взагалі без своїх благовірних почуваються відмінно. Центр Яремча тимчасово перетворився на станиславівську лінію А-Б (частина вул. Сапєжинської, тепер початок вул. Незалежності – авт.). Ось бачимо бальну декольтовану сукню, за нею туалет для прогулянок, вечірню сукню, далі сукні для візитів, раутів, подорожей, костюм для їзди на ровері, спортивний і автомобільний костюми… Справжній парад жіночої моди.

Читайте також: Станиславівські оголошення: літня резиденція "солом'яних вдівців".

За прекрасною статтю крокують чоловіки – новенькі циліндри, напрасовані штани, краватки кольору мішаного компоту. Серед них багато "обсерваторів", тобто тих, що оглядаються за кожною спідницею. Пильніші вичікують перед рестораном Скринського (найбільш респектабельний ресторан тогочасного Яремча – авт.), звідки відкривається хороший вид на курортну публіку. За привабливою станиславівською дамою у флорентинському капелюшку, неначе автомобіль, жене якийсь засапаний пан. Інший став перед книгарнею Ясельського й спостерігає за дамами з-під пенсне. Час від часу проїде якийсь екіпаж з характерними дзвіночками чи пройде гарна молода гуцулка в народному одязі… Взагалі, всі розважаються тут чудово. Не бракує й веселих сцен. Ось недавно виступав коломийський хор, то співакам так сподобалась одна з кокетливих відпочивальниць, що вони заспівали на її честь пісню "Ядвиґо, кохаю тебе!" В наших ресторанах пусто, а в яремчанських закладах шумно і людно, незважаючи на те, що ціни часто стоять в оберненому стосунку до якості страв. Гості попивають пиво і розповідають веселі анекдоти…"

Станиславів історіяЯремче приваблювало не лише простих відпочивальників, а й ділових людей. Як уже згадувалось, у Яремчі працювала книгаря Романа Ясельського, яку відомий станиславівський книготорговець відкривав на літній сезон. В ній можна було придбати книги й свіжу пресу, діяла також випозичальня книжок. Підприємці з Яремча у свою чергу теж поступово "освоювали" Станиславів. Як бачимо з оголошення в газеті "Кур’єр Станиславівський" від 3 листопада 1901 р., власник готелю й ресторану з Яремча Францішек Ганус відкрив ресторан і приміщення для сніданків у кам’яниці Ґоттесмана в Станиславові (нині вул. Мазепи, 12).

Читайте також: Вілли і пансіонати старої Гуцульщини: готель Гануса в Яремчі.

Ресторатор повідомляв, що він щедро наповнив кухню і пивницю, страви готує лише на свіжому маслі, гарантує помірковані ціни і дбайливе обслуговування, а тому сподівається на увагу місцевої публіки та її численні відвідини.

історія Станиславів

Кам'яниця Готтесмана (зліва), нині вул. Мазепи, 12 в Івано-Франківську

На жаль, дорога до Яремча нерідко псувала враження від самого містечка. "Як французький рибалка складає оселедців до бочки, так залізниця пакує публіку до вагонів. Треба витримати справжню боротьбу, щоб відвоювати своє право їхати і місце у вагоні, набуті при покупці залізничного квитка. Всі тиснуться, одні стоять, інші сідають навіть на східці вагона і так собі їдуть, бовтаючи у повітрі ногами. Одному знаному станиславівському скрипалю впав з голови капелюх і покотився з потяга. Іншому пану влетів до ока кавалочок вугілля, так що бідака після прибуття до Яремчі мусив удатися до лікаря на "операцію". Заплатив дві корони, але вуглинка так і залишилася в оці".

Після прибуття на місце гостей чекала ще сумнівна розвага під назвою "Встигни вийти з потяга". Справа в тому, що стоянка потяга на станції була дуже короткою і вчасно вийти з пакунками й валізами було майже нереально. Але й це ще було не все! На пероні прибулих чекала ціла юрба тих, хто бажав продати їм фрукти чи квіти або ж випросити кілька монет "на доброчинність".

Проте всі ці незручності швидко забувалися. Адже за чудові краєвиди, кришталево чисте повітря і веселу публіку цьому містечку можна було вибачити все. Так на літні місяці Яремче перетворювалось на "маленький Станиславів".

Олена БУЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: