fbpx

Суддя із Прикарпаття Оксана Царевич розблокувала рахунки сепаратистів, – ЗМІ

Суспільство 12:25, 29.08, 2015

СБУ підозрює топ-менеджмент "Укрсоцбанку" в допомозі "Новоросії". У банку було відкрито рахунок, де, на думку спецслужби, лежали 5 млн гривень для бойовиків Донбасу. Незважаючи на протести слідчих, Печерський суд Києва зняв арешт з цих грошей.

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 19 серпня, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень, повідомляє Фіртка з посиланням на sprotiv.org.

Як стало відомо з матеріалів справи, на рахунок одного з клієнтів "Укрсоцбанку" 20 травня 2015 був накладеним арешт в рамках розслідування у пособництві терористам Донбасу.
Підставою стали відомості про те, що "протягом 2014-2015 років група переселенців з Луганської області використовувала корупційні зв’язки серед керівництва ПАТ "Укрсоцбанк" для надання послуг з переказу коштів у готівку платників податків, які зареєстровані на території "ДНР" і "ЛНР", а також підприємств Київського регіону, які мають відокремлені підрозділи на зазначених територіях".

Так, в «Укрсоцбанку» ця група відкрила рахунки для ряду компаній, які мають ознаки фіктивності: «Енергогранд», «Алектор-Строй», «Інтерпро», «Корнел Систем», «Трейденерго», «Сарман Торг», «Сінкор Логістик», «Олбані Південь», «Доброхліб Груп», «Янфінг ГМБХ», «Трейдісон», «Ревіндоторг», «Промсфер плюс», «Оушенсайд ЛТД», «Едпартнер».

Потім підприємства-вигодонабувачі з окупованих територій – ВАТ «Луганський енергозавод» (Луганська область, г … Луч), дочірнє підприємство «Техноскрап» (Донецьк), «Донбас Вугілля 2004» (Донецьк), «Євро Атлант Груп» (Донецьк), «Союзенергопром» (Донецьк) – перераховували гроші на рахунки вищевказаних «фіктивних» товариств як оплату товарів, робіт, послуг.

Згодом фірми-прокладки як фінансову допомогу здійснили перерахування коштів на відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк» рахунки підконтрольних фізосіб, у тому числі фігуранта вищезгаданої судової справи. Клієнти, у свою чергу, щодня знімають кошти по 150 тис. гривень на добу в касах банківських установ. Потім готівка доставляється на окуповану територію «для потреб невизнаних «республік».

Слідство веде Головне управління СБУ в Києві та області за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258-3 КК України.

Подання про суми, які переправлялися на окуповані території, дозволяє скласти інформація про рахунок клієнта, згадані в судовій справі. В «Укрсоцбанку» жінка зберігала 5 млн гривень. Рахунок, відкритий 3 березня 2015, був заарештований у травні.

Адвокати власниці цього рахунку стверджували в суді, що арешт є незаконним, ці гроші не були засобом або знаряддям вчинення кримінального злочину, з їх допомогою не відбувалося фінансування кримінального злочину, по ньому лише здійснювалося зарахування заробітної плати, перераховувалися гроші, пов’язані з відрядженнями і дивідендами, поповнення карткового рахунку, зарахування по депозитах.

«Укрсоцбанк», у свою чергу, надав суду довідку, в якій підтверджувалися слова адвокатів.

Також зазначалося, що компанії, які слідство вважає фіктивними («Енергогранд», «Алектор-Строй», «Інтерпро», «Корнел Систем», «Трейденерго», «Сарман Торг», «Сінкор Логістик», «Олбані Південь», «Доброхліб Груп», «Янфінг ГМБХ», «Трейдісон», «Ревіндоторг», «Промсфер плюс», «Оушенсайд ЛТД», «Едпартнер»), не здійснювали перерахування коштів фігуранту справи.

На цій підставі спочатку суддя Печерського суду Києва Світлана Смик у своїй постанові від 4 серпня зазначила, що необхідність у застосуванні арешту майна відпала, оскільки слідчим не доведено, що грошові кошти на двох депозитних рахунках клієнта (на одному з них розміщувалися 5 млн гривень) були здобуті злочинним шляхом. Вона зняла арешт. Правда, залишила заблокованими інші три рахунки, відкриті у ВАТ «Укрсоцбанк».

Згодом, 19 серпня, суддя того ж суду Оксана Царевич зняла арешт з ще одного рахунку цього клієнта. Сума, яка зберігалася там, не уточнюється. Мотив суддів Печерського суду: стороною обвинувачення не надано доказів в спростування зазначених доводів клопотання та наданих матеріалів.

Слід зазначити, що напередодні рішень, які прийняли судді першої інстанції, Апеляційний суд Києва відмовив власниці цих рахунків у знятті арешту. Суд вислухав клієнта банку, яка запевняла, що договір банківського вкладу, згідно з яким було відкрито депозит на суму 5 млн гривень, – сімейні кошти від підприємницької діяльності її чоловіка.

16 червня апеляція відмовила. Колегія суддів Апеляційного суду Києва визнала, що арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, відкритих цим клієнтом в ПАТ «Укрсоцбанк», накладено правомірно.

Судді апеляції порахували, що вищевказані грошові кошти на рахунках "Укрсоцбанку" виступають у кримінальному провадженні в якості «знаряддя вчинення кримінального злочину і були придбані в результаті його вчинення, а це, у свою чергу, є підставою (передбаченим ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України) для покладення на них арешту. Більше того, на думку апеляції, матеріали виробництва свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, яке може перешкодити кримінальному виробництву.

 

Довідка

Вища кваліфікаційна комісія в березні відсторонила суддів Печерського райсуду столиці Сергія Вовка, Оксану Царевич, Віктора Кицюка і Світлану Волкову від займаних посад на два місяці у зв’язку з кримінальними виробництвами. Їх звинувачують у переслідуванні активістів Майдану. Потім стало відомо, що Оксана Царевич знову повернулася до роботи в Печерському суді Києва.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: