fbpx

Сильні хлопці з Чорногори: гірські рятувальники готуються до зими

Суспільство 08:36, 22.10, 2018

На горі Піп Іван в колишній обсерваторії третій рік працює Явірницьке пошуково-рятувальне відділення.

На сьогодні це єдиний такий пункт у високогір’ї Українських Карпат. Скоро зима, а на Чорногорі вона вже з’являється майже щоранку, пише "Репортер".

"Рятувальний сезон не починається взимку, бо людям у горах потрібна допомога цілий рік,  говорить Василь Фіцак, начальник Явірницького пошуково-рятувального відділення.  Та якщо влітку люди травмуються чи підвертають ноги, то взимку є реальна загроза для життя  через сильний мороз, погану видимість, снігопади і т. д.".

Рятувальники вже готуються, бо внизу ще тепло і багато людей, які йдуть нині в гори,  не готові, каже Фіцак. Туристи приходять легко одягнені, без змінного взуття.

"Коли люди потрапляють у складні ситуації на високогір’ї, то нам найлегше до них дістатися, бо ми вже там,  розповідає рятувальник.  Відділення, розташовані у населених пунктах, будуть добиратися до постраждалих у високогір’ї 6-10 годин. А якщо людина зазнала складних травм чи переохолодження  то треба якомога швидше".

Рятувальники працюють на Попівані круглий рік і цілодобово. За словами Василя, більшість починали як волонтери, бо не знали, чи зможуть перебувати у таких суворих умовах. Зима там триває півроку. Зона відповідальності – близько 20 км: 10 км від Чорногори до гори Стій і 8,5 км в інший бік  до Бребенескула.

"Маємо в обсерваторії службові приміщення, бо працюємо вахтовим методом, – розказує Василь Фіцак. – Кімната відпочинку, кабінет і місце, де зберігаються спорядження та інвентар: мотузки, ноші, медичні сумки,  також маємо снігохід. Працюємо чотири доби на горі, два дні  на дорогу туди-назад і 10 днів відпочиваємо вдома. Загалом у відділенні вісім рятувальників, працюють по двоє у чотири зміни. Перезмінка відбувається за будь-яких погодних умов".

Незважаючи на досвід, вони постійно вчаться, каже рятувальник. Нещодавно їздили на навчання до Польщі, крім того, проходили курси їзди на снігоходах, медицину. За словами Василя, вони забезпечені всім необхідним: одяг, взуття, кожен має засоби лавинного захисту і т. д.

На Попі рятувальники зазвичай прокидаються о шостій ранку, роблять зарядку, фіксують погоду, перевіряють електронну пошту. Багато людей їм телефонує, особливо взимку, цікавляться станом маршрутів тощо. Їжу рятувальники приносять на зміну з собою, готують у пічці, страви бувають різні, іноді навіть борщ. Після шостої, якщо все тихо, у них особистий час, здебільшого всі читають. Є бібліотека, часто приносять літературу туристи. Фотографують, займаються спортом  хто як.

"Цьогоріч серйозних випадків ще не було,  розказує рятувальник.  Зазвичай туристи втрачають орієнтацію. Однієї зими група вийшла за хорошої погоди, але зірвався вітер, і вони цілу ніч мерзли в наметі. На ранок знайшли зв’язок, подзвонили нам. Шукати їх пішли ми, і ще знизу підмога виїхала. Шукали кілька годин, люди ходили колами на ділянці в кілька кілометрів. Ми з ними зідзвонювалися щогодини, аби економити батарею, також порадили їм залишати в різних місцях свої речі".

За словами Василя, вони з групою постійно розминалися, а сліди швидко замітало. Але рятувальники фіксували координати усіх місць, де знаходили речі туристів, так знайшли і групу. Ті були геть виснажені. Хлопці спустилися з туристами до найближчого населеного пункту, де їх забрали інші рятувальники, а самі мусили після 16 годин зимових пошуків повертатися на Попіван.

"Бувають випадки, коли люди блудять, і їх можна вивести за допомогою мобільного зв’язку,  говорить Фіцак.  Вони описують нам місцевість, і якщо можна пояснити їм телефоном, то ми це робимо. Ми добре орієнтуємося в тих районах і за допомогою навідних питань, наприклад, чи чують люди, як гавкають пси, або, якщо йдуть вздовж потоку, з якого боку сонце,  помагаємо їм знайти дорогу".

Туристичні групи, які йдуть у гори, особливо взимку, просто мусять реєструватися. Якщо є лавинна загроза  попереджають цілу групу, читають інструктаж, консультують щодо оптимального вибору маршруту і т. д.

"Багато туристів не реєструється,  каже Василь Фіцак.  Якби всі це робили, нам було б легше, а їм безпечніше. Наприклад, група пішла Чорногірським і Мармароським хребтами, а це 55 км, не зареєструвались, а нам повідомляють, що з ними щось трапилось. Тоді доводиться задіювати рятувальників багатьох відділень і навіть областей. Бо не знаємо, де саме вони зараз є. А якби зареєструвались, то можна було б передбачити, визначити було б легше".

Фіцак каже, реєструватися туристи поки що не звикли, але люди вже телефонують, цікавляться погодою, станом маршрутів. Зимові походи мають завжди бути колективними, мінімум половина людей у групі мусять бути досвідченими.

Взимку ще бажано мати особистий біпер-маячок  завдяки його сигналу, якщо людина потрапить під лавину, рятувальники чи інша частина групи її швидко знайдуть. Звісно, ці речі коштують грошей, але тут головне  безпека.

Зареєструвати туристичну групу можна за телефонами пошуково-рятувальних відділень:

  • Івано-Франківськ 067 3420492
  • Вигода 067 3420499
  • Осмолода 067 3420498
  • Ворохта 067 3420495
  • Яремче 067 3420494
  • Верховина 067 3420496
  • Косів 067 3420497

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: