fbpx

Топ-10 найкращих українських книг 2016 року

Культура 20:41, 30.12, 2016

Механізм премій, як відомо, допомагає зорієнтуватися в книжковому морі новодруків, які заповнюють наш ринок.

Утім, більшість авторів цього огляду не потребують зайвої реклами, оскільки є відомими майстрами свого жанру, пише Еспресо.ТВ.

Леонід Кононович. Чигиринський сотник

Перша премія Держтелерадіо у номінації "Проза"

null

Донедавна автор цього роману вважався батьком кримінального жанру в сучасній українській літературі, будучи автором перших в Україні бойовиків з "національною" підкладкою. В його новому романі тішить око щира "козацька" автентичність, а такої яскравої оповіді ще пошукати в сучасній українській літературі.

Адже сьогодні всі полюють за сюжетом, і мало хто дбає про орнаментальність, жанрово-стилістичну канву, відповідну поетику героїчної оповіді, де не лише вибухи гармат і мушкетів, але й мудра сповідь історії в усьому, про що згадується зокрема в романі Кононовича.

Це гостросюжетна оповідь про малого козака, що наче вимандрував з прадавньої міфології таким собі безжурним їздцем демонологією нашого краю. По суті, "Чигиринський сотник" – це справжній лицарський роман, який на догоду сучасній моді доводиться рекламувати, як "козацьке фентезі".

Саме тут Дике Поле і Базавлуцький ліс, де в пеклі Чорнобог-Триглав панує, а на цьому світі йому служать відьми, перелесники і песиголовці. І де живуть козаки-характерники, що моляться батькові Дажбогові та Матері Божій, Пречистій Ладі, до чиєї історії автор роману сюжетні ходи прокладає.

І якщо у того ж Толкіна світом перстень править, то тут – Троянів ключ, що ним Господь землю одімкнув, і який приходить в Україну, коли над нею лихо зависне. 

Ярослава Дегтяренко. Лицарі Дикого Поля

Лауреат премії "Коронація слова" у номінації "Романи"

nullАвторка цього надзвичайно цікавого роману наполягає на його актуальності у наш час, коли вкотре постає питання єдиної і неділимої Української Держави. Події, описані у цій буремній епопеї, сталися триста шістдесят сім років тому, а перегук із сучасністю впадає в очі. 

Саме так, бо, як казав римський літописець, прагнучи миру, готуйся до війни, і тому все у цьому романі актуальне. Тут докладно, буквально день за днем, описано Жовтоводську, Корсунську, Пилявецьку битви, події літа 1648 року, складну політичну ситуацію, у якій опинилася Україна без надійних союзникі, і яка спонукала простий український люд до повстання.

Таня Малярчук. Забуття

Переможець премії Книга року ВВС

null…У романі Малярчук мова про В’ячеслава Липинського. 

Те що вона народилася  в один день з героєм твору, насправді не єдине причина обрати саме Липинського за об’єкт уваги.  "Що довше я живу, то більше щезаю,  уточнює авторка.  Щезають мої почуття й емоції, мій біль і моя радість, щезають місця, які я бачила, і люди, з якими зустрічалася. Щезають мої спогади, мої думки. Щезає моє розуміння світу. Щезає моє тіло, кожного дня дедалі більше. Світ в мені і навколо мене безслідно щезає, і я нічого не можу зробити, щоб його вберегти".

І зарадити при цьому вільно буде лише знайомим стилем, до якого можна притулити свою жанрову трембіту. У принципі, непогано придумано, коли «росте Антонич, і росте трава», тобто біографія Липинського розповідається паралельно з її прочитанням авторкою роману. Це така собі альтернативна історія, дидактично дуже виправдана і корисна у просвітницькому сенсі.

Тимофій Гаврилів. Чарівний світ

Кращий "європейський" роман за читацькими уподобаннями

nullВипереджаючи всі юнацькі футурології в прозі, "Чарівний світ" Тимофія Гавриліва розповідає насамперед про те, як воно ведеться у наших закордоннях, про які сучасні "діти індиго" не дуже чули. Загалом це типова проза поета-перекладача. А також типовий «роман речей», себто оповідь і сповідь предметного світу і заодно «фактурне» чтиво в стилі Марселя Пруста, Йозефа Рота і Бруно Шульца.

Тут тобі й історія про викрадений фруктовий десерт, і таємничі Жора і Кузя, схожі на вуличних котів, хоч це й бомжі-інтелектуали, які вечеряють знайденими на буржуйському смітнику ковбасками, бананами і половиною торту, і на яких не зважаєш, бо автор жене свого героя-волоцюгу все далі.

Ну наче справжнього Одіссея сьогодення, а чи новочасного Гамлета, якому дається бачити і чути те, чого не зауважують пересічні обивателі в Україні.

ДНК (С. Жадан, Ю. Винничук, І. Карпа, Фоззі, А. Кокотюха, В. Рафєєнко, М. Кідрук)

Краща стилізація року за читацькими уподобаннями

nullАвтори ідеї цього колективного роману – харків'яни Сергій Жадан та Олександр «Фоззі» Сидоренко, що й не дивно: саме в першій столиці Радянської України, де, за легендою, Микола Хвильовий викликав на змагання колег-прозаїків, народився метод літературного підряду.

Цього разу це сім історій, сім життів одного роду крізь призму пам'яті, зчитаної в майбутньому з ДНК головного героя: починаючи з кінця ХІХ століття, за яке в романі «відповідає» Жадан, минаючи «полудень» століття з розділами від Винничука, Карпи, Фоззі та закінчуючи «незалежним» періодом від Кокотюхи, а також футурологією до 2056 роки від Рафєєнко та Кідрука.

Наскрізний сюжет при цьому, очевидно, не був потрібен, значно важливішим було стилістичне багатоголосся. Втім, авторській «поліфонії» так і не вдалося заглушити генетичну ненависть – як головну рушійну силу роману.

Андрей Курков. Шенгенская история

Кращий роман про мандри Європою за читацькими уподобаннями

nullЦей роман, який писався чотири роки, можна читати з будь-якого місця, розділу чи сторінки. Ясна річ, він має сюжет – мандри Західною Європою трьох подружніх пар, які, дочекавшись «шенгенської ночі», коли мешканців Литви стали пускати у заповідник демократії без паспортів і віз. Але доля кожної з родин, що обрали, відповідно, Англію, Італію та Францію – це окремі історії людей, що опинилися немовби у грі з невідомими правилами.

Хоча, навіть з літературного досвіду можна дізнатися, як на початку 90-х вихідці з колишнього СРСР чи то «танцювали кіно» на вулицях вільного світу, а чи займалися ще якоюсь «розважальною» діяльністю заради заробітку. У цьому романі, наприклад, один з героїв працює клоуном в дитбудинках. Утім, йому самому, як і решті персонажів не дуже смішно, бо насправді Європа – це не зовсім рай для втікачів від самих себе.

І лише старий вовк на зразок одноногого незнайомця, що першим перейшов кордон того вікопомного для литвинів дня, мандрує світом з шістьма паспортами у дерев’яному протезі та стійким бажанням здійснити свою місію. Кожен з розділів роману схожий на біблійський апокриф того чи іншого періоду вже новітнього апокаліптичного часу. І лише любов – до ближнього, батьківщини, яка не завжди там, де тобі добре, і свого роду – зазвичай об’єднує і часи, і народи, і розділи цього різдвяного чтива.

Марія Козиренко. Жуйка

Шорт-лист конкурсу "Сучасне фентезі"

nullУ цій повісті, яку на Форумі видавців у Львові придбав мер міста Андрій Садовий, яку обов’язково екранізує Люк Бессон, що зняв «П'ятий елемент», і в якій, нарешті, нас закидають у недалеке майбутнє є, звичайно, й історія кохання, і тема творчості, і навіть гротескно-фантасмагоричні алюзії на «федеративні» наслідки сьогоднішньої політики – від Києва до Харкова, і далі – скрізь.

«Коли Марц купував квитки з Кишинау до Хака (з пересадкою в Кейсіті), по вокзальному гучномовцю якраз передавали класику – «The Road to Hell», якою уже кілька років саркастично проводжали потяги до міст у східній частині Крайну».

Але головне, що в книжці молодої харківської письменниці, написаній задовго до нинішніх соціально-політичних катаклізмів, передбачене фактично все. Від війни на Донбасі до сумних наслідків революції високих технологій. Природно, «фантастична» форма оповіді дозволяє дещо перебільшувати досягнення злого генія і без того неповноцінних «божевільних професорів» нашого часу всіх рангів і мастей, але, в принципі, соціальні прогнози і висновки в повісті «Жуйка» Марії Козиренко цілком правдиві, закономірні й невтішні.

Сергій Батурин. Шизгара

Лауреат конкурсу «Коронація слова»

nullЦей чудовий «роман речей» цілком може увійти до меморіальної трилогії про 1970-80-ті, в яких місце заброньовано за «Дітьми застою» Василя Кожелянка і «Victory Park» Олексія Нікітіна. Справді, всі три епопеї доповнюють одна одну.

Немає значення, що одна з них про галицьке життя-буття за брежнєвської епохи, і лише дві другі – про суто столичні пригоди того часу. У будь-якому разі "предметні", "речові", "ширвжиткові" лінії сюжету в них важливіші за будь-яку "застійну" ідеологію.

Так, наприклад, у напрочуд строкатій, як ковбойська сорочка, "Шизгарі" Сергія Батурина весь «утилітарний» зріз життя у 1970-х роках у Печерському районі Київа чудово проектується на решту союзних міст, районів і республік. Пригоди героїв у спальних районах радянської Вітчизни, назви музичних гуртів і ціни на модні шмотки майже всюди були однакові.

Пісні під гітару біля під’їзду, перше шкільне кохання, магнітофонні бобіни та інша ностальгійна галантерея і бакалія того періоду – винні "бомби" і "бецмани", "полотняна торба з набитим олійною фарбою трафаретом "Slade" а також, безперечно, вартість і якість джинсів.

Лесь Подерв’янський. ПЗТ: П’єси, оповідання, есеї, сценарії

Канонічний збірник класика українського андеграунду, лідер читацьких уподобань

nullЗ уваги на передруки «гаремних» творів доби дев’яностих особливого криміналу у виданні довгоочікуваної повної збірки творів Подерв’янського явно не спостерігається. І не лише тому, що всі вони, включно з маловідомою комедією-екшн «Ваша Галя балувана», здобули заслужену славу в самвидаві 1970-80-х років, а пізніше навіть були видані на аудіокасетах і дисках.

Просто еротики у збірці небагато, оскільки її в ті бровасті часи заміняло все, чого не було в офіціозі. Наприклад, грімка суміш абсурду і чорного гумору, перенасичена суржиком і тією самою «ненормативною лексикою», яка свого часу – разом із одіозними творами Андруховича і Винничука – загрожувала висадити на демократичне повітря хиткі підвалини суспільної моралі.

Хоч і без еротики, ясна річ, не обійшлося. «Я сексу захотіла по дорозі, – звірялася тамтешня героїня-феміністка. – І в піхву файні кульчики запхала, / Але того мені було замало: / Я з’їхала з хайвею на леваду, / І там займалась сексом із стік-шифтом, / Бо всі чоловіки – то є тварюки, / Їм тільки факу хочеться од жінки, / А в мене є душа, і я люблю співати, / Ще вірші я пишу про Україну…»

Насправді ж Подерв'янський всього лише артистично грає з «народним» словом, завдяки чому йому вдається донести до нашого сьогодення незабутній флер кондового соцреалізму, де навіть нецензурщина і суржик несподівано виявляються самостійною цінністю.

Андрій та Світлана Клімови. Моя божевільна

Кращий роман про Розстріляне Відродження, лідер продажів

nullВ контексті нашого «дитячого» огляду з «повоєнними» рефлексіями доречно буде згадати, з чого все воно починалося. І по яких страшних роках за воєнного «окупаційного» часу, коли більшовики залишили місто, з усіх закутів злої долі повиходили на люди залишені напризволяще родини «ворогів народу», серед яких виявилося чимало рідних з розстріляного, спаленого й замордованого середовища колишнього «золотого» письменства: діти Хоткевича, Свідзінського, Куліша, Буревія.

А також, не забудьмо, головного героя і цього роману, і тих полум’яних років, а саме – Миколи Хвильового, чия прийомна донька, той самий Золотий Любисток, згаданий у передсмертній записці письменника. "Я страшенно переживала смерть свого учителя і друга – Григоровича, згадувала вона згодом. – Мене відвезли до міста Золочева в стані, близькому до втрати розуму".

Тим часом у романі «Моя божевільна» розповідається саме про ті причини, що призвели її вітчима до трагічного кінця. Це не переказ офіційної історії, чи пак белетризована «біографія» періоду Розстріляного відродження 1930-х років, а цілком авторське бачення того легендарного періоду – з таємницями письменницьких рукописів, особистих стосунків, підступів, зрад і страшного розчарування в результатах «революційних» перетворень у Радянській Україні.

Час протверезіння, гіркої спокути на тлі Голодомору і підступаючих репресій, показаний ніби як зсередини – через родинні взаємини, любовні зв’язки і решту "неврахованих" офіційним літературознавством "інтимних" моментів життя.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: