Про це заявив директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров під час обговорення питання забезпечення якості вищої освіти в межах проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року, інформує прес-служба Міносвіти.
За його словами, внесені Міністерством освіти і науки пропозиції до проекту не є чимось абсолютно новим. Вони є і частиною виконання Програми діяльності уряду, і впровадженням реформи, започаткованої Законом України "Про вищу освіту" 2014 року, пише ЗІК.
"Щороку відбувається лише зміна певних наголосів: що зараз буде найголовнішим, що вимагатиме більших ресурсів, а також встановлюються строки виконання завдань", – підкреслив очільник департаменту.
У МОН повідомили, що робота над розробкою стандартів вищої освіти триває з листопада 2015 року й до кінця 2017-го у відомстві планують затвердити більшість з них: 120 для освітнього рівня "бакалавр", 80 – "магістр" і 50 – "доктор філософії".
Надалі передбачено завершення роботи над стандартами (у 2020-2025 рр. передбачається перегляд їхнього концепту) та спільна діяльність зі стейкхолдерами над створенням національної системи кваліфікацій, галузевих рамок кваліфікацій та професійних стандартів.
"Питання створення систем забезпечення якості вищих навчальних закладів нині значною мірою залежить від роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, адже повноваження про реалізацію цих систем повністю віднесені до компетенції Нацагентства. Тому 2017 року МОН сподівається на розгортання спільної роботи з агентством та іноземними партнерами для відпрацювання таких систем", – йдеться у повідомленні.
Вагомим кроком на підтримку академічної доброчесності стане створення до кінця 2017 року Національного репозитарію академічних текстів. У ньому будуть зібрані фактично усі освітні та наукові тексти у вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду та порівнянню. Робочою групою вже створено проект положення про національний репозитарій і паралельно триває розробка регламенту роботи репозитарію, в якому будуть визначені всі технічні питання. Після запуску ресурсу, впродовж 2018-2019 років, планується створення національної наукометричної системи.
З 2017 року всі, хто вступатиме на магістратуру за спеціальністю "Право", повинні будуть складати ЗНО. Торік ця технологія була апробована у дев’яти вишах і здобула досить позитивну оцінку. Загалом же відбір на магістратуру за спеціальністю "Право" із застосуванням ЗНО стане одним із інструментів для вирішення важливого завдання, передбаченого законом "Про вищу освіту", запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з окремих спеціальностей в 2019-2020 роках.