Нові стандарти розбирали на прикладі звіту про управління та звіту про платежі на користь держави. Однак соціальну значимість цих документів, запевняють спікери, слід розглядати значно ширше, аніж у фінансовому секторі, йдеться у сюжеті ТРК "Вежа".
Зміни у формуванні бухгалтерської звітності почалися ще тоді, коли Україна обрала європейський напрямок, відзначають експерти. Такою була вимога 34-ї директиви ЄС. Після цього в Україні були прийняті Зміни до Закону про бухгалтерський облік, а також – новий Закон про аудит фінансової звітності, який набуде чинності з початку жовтня. А от останні кроки на шляху виконання умов євроінтеграції Верховна Рада України зробила буквально на днях – прийняла закон про забезпечення прозорості у видобувних галузях.
Тож вимоги директиви збіглися із вимогами суспільства. У цьому експертна група переконалася після проведення офіційних зустрічей у Києві та Львові.
На Прикарпатті чимало підприємств, що становлять суспільний інтерес. Окрім того, тут розвинена видобувна галузь. Зокрема, лісозаготівля. Саме це, кажуть організатори круглого столу, змусило їх навідатися до Івано-Франківська. Основна ціль таких зустрічей, відзначають, отримати зворотний зв’язок. Від самих виконавців нововведень. Далі фінансові експерти попрямують до Центральної і Східної України, аби почути різні думки та на їх основі сформувати кінцевий перелік вимог у фінансовому секторі, адже з початку 2019-го вони стануть обов’язковими до виконання.