Участь у занятті взяли 10 осіб, з них четверо набувачів проекту та шестеро родичів, які доглядають важкохворих.
Тренер намагалась навчати учасників знаходити в негативному позитивне. Використовуючи притчі та тематичні вправи, вона переконували присутніх у тому, що бути скептиком – це неправильно, а тому треба знайти в собі силу, переосмислити своє прожите життя, свою проблему, знайти собі джерело для наповнення спустошеної душі та оптимістично сприймати все, що відбувається.
"Зробити це – дуже тяжко, але будь-яка людина не є самотньою! У неї є Спаситель, до Якого ми всі повинні взивати і Який нас ніколи не покине. Ми повинні співстраждати з Ісусом, ділити Його біль, а Він обов’язково розділить наш біль і пошле нам свою нагороду", – наголошувала тренер.
Служіння церкви – це і є власне допомога Карітасу людині в критичній ситуації, коли вона, залишившись із своїми проблемами наодинці, потребує різносторонньої допомоги, а в першу чергу – духовної підтримки, спілкування. Адже захворювання або травма ізолюють хворого від активного життя, оскільки особисті контакти з навколишнім світом та людьми зменшуються, а то й зникають. І тоді постає питання "Чому це сталося зі мною? Що мені робити далі? Як жити ? Хто мені може допомогти?"
У такі моменти, коли виникає відчуття покинутості, самотності, іноді відчаю, працівники проекту "Паліативна допомога в Івано-Франківську" приходять на допомогу тим, ким вони опікуються. Оцінку їхньої роботи дають їхні підопічні та родичі.
"…Тяжке випробування і горе випало на мене і нашу родину. 8.02.2013 р. мого чоловіка Бабія Мирослава Теодоровича 1934 р. н. (проживає в м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 54, кв. 36) було прооперовано з приводу раку дистального відділу сигмовидної кишки з виведенням колостоми. Потрібно було мати калоприймача, навчитися доглядати за ним, а плюс медикаментами і т. д. З часом все дорожчало, а ми пенсіонери. Від знайомого довідались про благодійний фонд "Карітас Івано-Франківської УГКЦ", який надає цю допомогу безкоштовно. І ось з червня 2014 р. ми користуємось його допомогою. Хочу висловити щиру подяку як засновникам цього фонду, так і його співробітникам, особливо лікарю Ользі Прокопівні. Крім так важливої для нас матеріальної допомоги (калоприймачі, медикаменти, продукти), вони як ангели-хоронителі підтримують нас морально. Їх співчуття та турбота, поради для хворих і їх родини, співбесіди з кваліфікованими психологом теж дуже допомагають нам пережити як моральні, так і матеріальні труднощі, за що ми Вам всім щиро вдячні", – від імені пацієнта та всієї родини дякує дружина хворого Світлана Бабій.
Реалізація програми паліативної допомоги для невиліковно хворих у Івано-Франківську та області здійснюється за фінансової підтримки Карітасу Відень.
