Проект пам'ятника Опанасу Заливасі обрали на конкурсі у листопаді 2016 року. Пам'ятник відомому живописцю Опанасу Заливасі виготовив скульптор Ігор Семак.
Читайте у блогах КУРСу: Заливаха на стометрівці: маленький пам'ятник велетню.
"Я хотів створити образ художника Опанаса Заливахи. Хотілось зробити такий камерний варіант, що він тут жив, тут творив, він сидів на цій лавочці", – розповів Ігор Семак.
Учора виповнилося 92 роки, як народився Опанас Заливаха – не просто видатний сучасник, а один з тих, хто зробив українську сучасність взагалі можливою.
Читайте у матеріалах КУРСу розмову Івана Ципердюка з Опанасом Заливахою, яка відбулася, коли Майстрові було 75 років: Опанас Заливаха: Про час, людей і справжнє життя.
"Пам'ятник не всім сподобається. Ще не народились ті, що можуть на 100% всім догодити. Але цей пам'ятник оригінальний, він запам'ятається. Можна біля Заливахи сісти, сфотографуватись із ним", – сказав під час презентації журналістам Руслан Марцінків.
Після офіційного відкриття представники духовенства освятили пам'ятник.
Біографічна довідка:
Український живописець, відомий шістдесятник Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року у селі Гусинка Куп'янського району Харківської області.
Юність Заливахи минула на Далекому Сході СРСР і в Сибіру, куди його сім'я втекла з рідної Харківщини від голодомору 1930-х років.
Український інститут національної пам'яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім'я до проекту "Незламні", як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932–1933 роки та змогли реалізувати себе.
Від 1947 навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Того ж року виключено за "поведінку, не гідну радянського студента". 1953 поновлений в інституті. Закінчив його 1960.
1957 року приїхав на практику до Косова. Через 4 роки оселився в Україні.
1960–1961 – художник Тюменського художнього фонду.
1961–1965 – художник Івано-Франківського художнього фонду.
1964 – у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко було створено вітраж "Шевченко. Мати" до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу КНУ. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як ідейно ворожий, тож вітраж був знищений адміністрацією університету.
1965–1970 – відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР ("за антирадянську агітацію та пропаганду") – 5 років у таборі № 385 (Мордовія).
Коли вийшов з табору, одружився з Дариною, племінницею Степана Бандери. Вони виховали сина Ярослава та доньку Ярину.
Працював у галузі станкового живопису та графіки.
Скільки робіт створив Заливаха, нікому достеменно невідомо. Лише 2003 року він видав свій перший альбом.
Удома художник тримав іконостас загиблих товаришів: Івана Світличного, В'ячеслава Чорновола, Алли Горської. Хотів відкрити свій музей.
Помер 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську.