Галина Габер – мешканка квартири №42 у будинку №1, що по вулиці Грушевського. Сама родом із Донецької області. До Івано-Франківська переїхала у 1972 році разом із батьками, повідомляє Stanislavske.tv.
"В цей будинок я приїхала у 72-му році. Батьки пішли працювати в ЖЕО-9. Мати була двірником, а тато працював на моторолері протягом 15 років. Я закінчила тут школу №2 на вулиці Франка, потім працювала на заводі "Позитрон". Тут народилися та виросли мої діти", – розповідає пані Галина.
Разом із батьками вона поселилась у квартиру №41, яку у користування її родині надав ЖЕО №9. Родина розширялась, в результаті у квартирі було прописано 8 людей. В зв'язку із цим розширенням Галина Габер у 1990 році вирішила перейти у суміжну 42-гу квартиру. На якій підставі – жінка так і не пояснила.
Пані Галина зазначила, що житло надавалось працівникам ЖЕО як гуртожиток з подальшим відселенням.
У 42-ій квартирі, за словами жінки, не було жодних зручностей. Та протягом цих 20 років вона разом зі своїми дітьми – двома синами 1990 та 1991 р. н. та дочкою 1984 р. н. – проводили необхідні ремонти, оновили підлогу, стелю, встановили лічильники.
Мешканців занедбаних квартир обіцяли переселити у краще житло в сусідньому крилі будинку, але, за словами Галини Габер, цього так і не сталося.
"У мене є рішення Івано-Франківського міського суду від 12.05.2011, справа №0907/2 – 3953 про надання мені та моєму сину Володимиру Борису (1990 р. н.) права на користування житловою площею у квартирі №42", – каже Галина Габер.
В 1990 році в будинку №1 планували провести капітальний ремонт, але у зв'язку із розпадом СРСР та кількаразовою реорганізацією ЖЕКів жодних робіт так і не проводилось.
Жінка звинувачує міськвиконком у намаганні приховати деталі документації щодо цієї квартири. Мовляв, за 20 років не було зроблено ніяких покращень. Квартиру зняли з балансу, і через це, за її словами, вона не може оформити документи на право власності.
Судова тяганина у цій справі почалась у 2004 році. Остання ухвала суду постановила виселити Габер та її сина з квартири, яку вони незаконно зайняли.
"1-го жовтня цього року надійшов на виконання виконавчої служби виконавчий лист про виселення пані Габер та пана Бориса. В той же день їм було відправлено повідомлення про вручення. Ними була подана скарга на дії державного виконавця. 17 жовтня закінчився її добровільний термін на виселення (15 днів з дня винесення постанови про відкриття). Коли ми прийшли 19 жовтня, вони добровільно не виселились. Вони були повідомлені про те, що буде примусове виселення. 21 жовтня відбулось слухання в Івано-Франківському міському суді у справі її скарги на дії держвиконавця. Вона оскаржувала мої дії. Мовляв, я якимось неналежним чином порушила Закон України "Про виконавчі провадження". Суд їй відмовив, – розповіла у коментарі Станіславському ТБ старший державний виконавець Леся Круць. – Коли ми прийшли 22 жовтня, вони так само не виселились. І не було належним чином забезпечено входження в приміщення.
Минулого четверга була направлена повторно постанова про примусове виселення 29 жовтня. Вона подала апеляцію на рішення Франківського міського суду щодо моїх дій. Тобто вона подала апеляцію не на виконавчий лист, а на мої дії. Таким чином, рішення суду про виселення не зупиняється", – додала вона.
За словами державного виконавця, Галині Габер ця квартира була надана в оренду. На цей час надійшов виконавчий лист про розірвання договору оренди.
"Яким чином це житло надавалося в оренду, я сказати не можу. Ми рішення не пишемо, в нас є виконавчий лист, який ми зобов’язані виконати", – зазначила Леся Круць.