Таке попереднє рішення прийняла Львівська мерія, ґрунтуючись на висновках експертів, які вважають, що демонтаж зірок зруйнує "образну цілісність" цих будинків. Рішення мерії уже викликало обурення серед частини депутатів Львівської міськради, передає Zahid.net.
Про відмову мерії від демонтажу радянських зірок на двох львівських будинках заявив голова найбільшої у Львівській міськраді фракції ВО "Свобода" Любомир Мельничук. Він також опублікував у фейсбуці відповідь керуючої справами виконкому ЛМР Марти Литвинюк на запит іншого депутата від "Свободи" Івана Лещишина, з якої випливає, що у мерії вважають за доцільне зберегти оригінальний декор будинків.
Мова йде про два будинки, розташовані біля Львівського цирку – за адресами вул. Городоцька, 85 і Ярослава Мудрого, 1. Ці будинки не входять до переліку пам’яток архітектури, а отже, декоративні зірки на їхніх фасадах мали б бути демонтовані згідно із "законом про декомунізацію", вважають у "Свободі".
Натомість фахівці інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка" вважають, що ці будинки є "прикладом споруд соцреалізму", а тому зірки на фасадах слід зберегти.
Будинок на вул. Городоцькій, 85
За словами директора інституту Богдана Черкеса, архітектура першого післявоєнного десятиріччя у Львові є нечисленною і викликає велике зацікавлення як у фахівців, так і у туристів.
"Фасади обох будинків було пропрацьовано із неабиякою ретельністю… Демонтаж окремих складових скульптурних декорів… призведе до руйнування композиційної системи будинків та втрати ними їх образної цілісності. Декоративне оздоблення було виконано на надзвичайно високому будівельному рівні руками львівських майстрів, що ще раз підтверджує необхідність їх ретельного збереження, – йдеться, зокрема, у листі-відповіді виконкому ЛМР. – З огляду на архітектурно-художню, будівельну та середовищну цінність будинків, а також їх визнання з боку світової, наукової та громадської спільноти, доцільно повністю зберегти автентичне вирішення фасадів даних будинків та не допустити будь-якого демонтажу їх скульптурного рельєфу".
Згідно із законом про декомунізацію, органи місцевого самоврядування мають демонтувати комуністичну символіку до 21 листопада 2015 року. За словами заступника управління культури ЛМР Михайла Мороза, мерія зараз проводить інвентаризацію потенційних об’єктів демонтажу, до якої залучені історики, мистецтвознавці та інші фахівці. Вони мають підготувати висновки щодо кожного з об'єктів.
Будинок на вул. Ярослава Мудрого, 1
"Щодо будинків на вулицях Городоцькій та Ярослава Мудрого, у декорі яких є зірки, то згідно із законом сама по собі п'ятикутна зірка не входить до переліку символів, які мають бути демонтовані. Якщо зірка не поєднана з серпом та молотом, закон не передбачає її демонтажу", – заявив ZAXID.NET Михайло Мороз.
Він розповів, що коли минулого року головну львівську ялинку прикрасили такими ж жовтими зірками, як на прапорі Євросоюзу, то знаходилися ті, хто вимагав їх негайно зняти, бо вони асоціюються із комуністичними зірками. "Закон має чіткий перелік того, що має бути демонтовано", – нагадав чиновник.
Втім, він окремо наголосив, що остаточного рішення щодо цих будинків ще не прийнято, воно буде озвучено наприкінці жовтня. "Хоча існує велика імовірність, що позиція щодо них не зміниться", – додав Михайло Мороз.
Варто зауважити, що у законі "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", справді, нема прямої заборони на п’ятикутну зірку – лише у поєднанні з серпом, молотом чи плугом (ралом). Однак у розділі г) ч. 4. ст. 1 цього закону вказано, що під заборону підпадає "символіка комуністичної партії або її елементи". Очевидно, що п’ятикутна зірка може трактуватись як елемент символіки компартії – за тим же принципом, що й свастика, яка після використання її нацистами у Німеччині втратила своє первісне значення – проте для цього, ймовірно, знадобиться додаткове роз’яснення суду.
Що стосується укладення списку об’єктів для демонтажу у Львові, то ЛМР керуватиметься роз’ясненнями Інституту національної пам’яті, який також братиме участь у підготовці остаточних висновків про доцільність демонтажу.
Наразі повного переліку ще не складено, тому невідомо, скільки таких будівель може виявитися у Львові. Роботи з інвентаризації тривають. Проте, наголосив Михайло Мороз, у Львові найменше проблем із комуністичною символікою, адже її масовий демонтаж було проведено ще у 90-х роках минулого століття. "Залишились або дрібні елементи, або такі будівлі, які мають історичну або художню цінність. Йдеться лише про декілька об'єктів", – сказав він.