Вірш Богдана Томенчука капелану в Маріуполь передала журналістка з Надвірної, дружина захисника України Світлана Гаєвська.
Схилися наді мною, капелане,
Прости усе, що Бог іще не встиг.
Я з тих, без кого осінь не настане.
Я з тих, всечесний отче, я із тих.
Твій хрест хитнeться тихо наді мною…
До нього не дотягнуться уста.
Це, отче, називається війною,
Як закриває очі висота…
Офірую, мій отче, і офіра
Стікає кров'ю до твоїх чобіт.
Явився Бог як уселенська міра,
Світи мої зрікаються орбіт.
І небо розверзається, як рани.
Такі смердючі запахи війни.
Схилися наді мною, капелане,
Мій стогін у молитву наверни…
Священик УПЦ КП з Калуша отець Любомир Кащій 18 років працює на душпастирській ниві в місті Маріуполь. Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці, від початку війни – волонтер і військовий капелан, останні два роки здійснює душпастирську місію в зоні АТО.
Вірш зачитали під час сьогоднішнього святкового молебеню "За мир, за Україну, за захисників" на площі Свободи в центрі Маріуполя.