fbpx

У Меморіальному сквері вшанували пам'ять загиблих в АТО правоохоронців. ФОТО

Суспільство 15:57, 29.05, 2017

Сьогодні, 29 травня, у Меморіальному сквері в м. Івано-Франківськ, де поховані семеро загиблих у зоні АТО, на Донеччині, правоохоронців, відбулися поминальні заходи за участю родин загиблих, представників влади, керівництва та особового складу прикарпатської поліції, громадських організацій та мешканців краю.

Третя річниця минає, як шестеро бійців спеціальної роти прикарпатської міліції загинули у збитому терористами гелікоптері "МІ-8" Національної Гвардії України поблизу гори Карачун на Донеччині. Трагедія сталася після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту. Тоді пішли у вічність шестеро військовослужбовців та стільки ж наших працівників спеціальної роти міліції: Петро Безпалько, Василь Семанюк, Володимир Шарабуряк, Володимир Лисенчук, Петро Остап’юк та Віктор Яков’як.
За кілька днів, 6 червня, надійшла ще одна трагічна звістка, що в бою під Слов’янськом загинув ще один наш працівник – Михайло Шемегінський, нагадує Сектор комунікації ГУНП в Івано-Франківській області.

Т.в. о. начальника ГУНП в Івано-Франківській області Ігор Бабюк, вшановуючи пам'ять загиблих хлопців, відзначив:

"Я особисто пам’ятаю той день, який став "чорним" у історії прикарпатської поліції. Не вірилося, що хлопці, з якими недавно я, як керівник тоді карного розшуку, спільно виконували оперативні завдання, затримували злочинців, загинули. Це були молоді, досить відповідальні й перспективні у службі хлопці, які могли дослужитися до високих звань і посад, але віддали життя, виконуючи службовий обов'язок, за нашу єдину і неподільну Україну. Одні залишили сиротами діточок, другі ще навіть не встигли створити свої сім’ї. Їх приклад самовідданого служіння Батьківщині – взірець для тих, хто нині там, на Сході, захищає нашу державу. Їх подвиг завжди житиме в наших серцях. Вічна їм пам'ять і шана!"

Мати загиблого бійця Оксана Семанюк каже, що в пам’яті про сина згадуються найкращі миті з життя, бо він у неї був найкращим і найулюбленішим.

"Щоразу перечитую листи від нього і розповідаю онучці про її батька, яка приходить у гості, щоб поговорити про тата. Про біль невимовної утрати безсонними ночами пишу вірші: Рани важкі в серці не мож нічим загоїти, рани в серці будуть, поки буду жити…"

У пам'ять про загиблих правоохоронців помолилися рідні, бойові товариші, громадськість, а священики відслужили панахиду за полеглими захисниками Вітчизни.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: