fbpx

У Палаці Потоцьких презентували кіносценарій за мотивами роману франківського письменника

Стиль життя 17:36, 14.05, 2019

У рамках фестивалю історичної прози "Софія", який цими днями триває в Івано-Франківську, відбулася презентація кіносценарію Дмитра Білого за мотивами роману Степана Процюка "Травам не можна помирати".

У книжці йдеться про Радянську Україну 70-х років. Головні герої – люди, які чинили спротив радянській системі. Письменник Степан Процюк розповів, що є запит на таку тематику фільму у нинішній час. Символічно,  що презентація відбулась в історичному місці  на території Палацу Потоцьких.

"У сусідніх країнах є багато ретрофільмів про 50-ті, 70-ті роки, а в нас немає. "Травам не можна помирати" став першим романом в українській літературі про 70-ті роки, якщо не рахувати романів радянських письменників",  зазначає письменник.

У Палаці Потоцьких презентували кіносценарій за мотивами роману франківського письменника 1

А назва має метафоричний зміст. Як пояснює Процюк, "Травам не можна помирати" може символізувати життєстійкість української нації, яка витримала Голодомор і війни. "В нас одна з найтяжчих історій, і ми заслужили нарешті щасливої історії",  каже автор.

Романом зацікавився кіносценарист Дмитро Білий. Період, про який йдеться у книжці, називає білою плямою, якої недостатньо торкалися в українській літературі.

"Я вважаю, "Травам не можна помирати" одним із найкращих романів, які були створені за останні чверть сторіччя в Україні. Він настільки різноплановий, зачіпає болючі і актуальні проблеми, хоча він описує події кінця 60-х  початку 70-х років в Україні. Він заповнює прогалину, якої українська література не торкалася в повному обсязі",  зауважує сценарист.

Робота над кіносценарієм була дуже складною, оскільки чимало сюжетних ліній, які би краще вклалися у телесеріал, довелось опустити і залишити одну головну, навколо якої буде побудована художня кінострічка.

У Палаці Потоцьких презентували кіносценарій за мотивами роману франківського письменника 2

"Сучасний український кінематограф зараз справді розвивається, але велика проблема зі сценаріями та діалогами. Мені хотілося би більше їх виписати, наголосити на спілкуванні… Бо у нас кінематограф багато в чому спекулює на поетичному кіно – півгодини показати тужливі замріяні очі, а тут хотілося максимально передати сюжетну лінію, щоб була дія",  ділиться Дмитро Білий.

У кінцевому результаті фільм має бути оптимістичний, однак про перехід до процесу зйомок поки не йдеться. Потрібно вирішити чимало організаційних питань.

Степан Процюк загалом задоволений адаптацією своєї книжки під сценарій. З розумінням ставиться до того, що кіно вимагає постійної дії і деякі сюжетні лінії, метафори та внутрішні переживання героїв доводиться передавати по-іншому.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: