Нейробіологиня Шуба Тол працює в Інституті фундаментальних досліджень Тата у Мумбаї, пише УП Життя.
На конференції TED вона запропонувала один експеримент, який ми пропонуємо повторити.
"Немає нічого, що б наш мозок не міг зробити – хтось із нас ходить у гори, хтось працює інженером, хтось інший у цей час пише вірші чи малює. Всі ці здатності нам дає мозок. Він є таким-собі фантастичним комп’ютером, а всі ми знаємо, що комп’ютер збирається з частинок. Хто ж тоді збирає мозок?" – інтригує Шуба Тол.
Науковиця пояснює, що кожна частинка мозку людини створюється ще в утробі матері, а згодом вони з'єднуються.
Схема цих з’єднань визначає основні здібності й таланти людини, наприклад, майже всі люди мають фізіологічні можливості, щоб ходити, але у когось хода більш граційна, інший крокує незграбно.
Досить просто поглянути на те, як людина йде по вулиці й визначити – вона танцює чи займається атлетикою.
"Так само ми дивимося на світ – кожна людина зі своєї перспективи. Хтось має схильність до естетичного чуття й стає архітектором, дизайнером чи художником", – додає Тол.
Щоб пересвідчитися у гнучкості нашого мозку, нейробіологиня пропонує взяти аркуш паперу і скрутити його у трубочку.
Далі потрібно тримати аркуш-трубку в одній руці, прикласти до нього розкриту долоню іншої.
Спробуйте наблизити обидві руки до обличчя так, щоб одне око дивилося в отвір скрученого трубкою аркуша, а інше затуляла рука. Не заплющуйте очі.
Далі, продовжуючи тримати однією рукою паперову трубу, відкриту долоню відсуньте до краю згорнутого аркуша.
"Що ви бачите? – запитує Тол.
Деякі люди казали мені, що у них дірка в долоні". Річ у тім, що людина сприймає світ через 5 відчуттів. Вони дають сигнал мозку, який запускає свою операційну систему й підштовхує людину зрозуміти: "о, це листя на дереві – зелене", "цей стіл – твердий". І так, "тут же дірка у моїй долоні".
Науковиця пояснює, що так працює наш мозок – сигнали від обох очей накладаються один на одного, і в людини немає вибору.
Усі схеми в мозку людини розвиваються із дитинства. Тож Шуба Тол радить із раннього віку підштовхувати дітей до можливості спробувати себе у різній діяльності й відчути, що по-справжньому "своє".