Україна входить в десятку країн світу з найвищими темпами скорочення населення (більш ніж на 15% до 2050 р.). Наслідки таких інтенсивних втрат населення виходять далеко за рамки простого звуження фізичної основи формування людського потенціалу. На думку істориків і соціологів, концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку і соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселеності території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивністю і руйнуванням інфраструктури. Оскільки головною причиною депопуляції залишається висока смертність, сам факт скорочення населення є свідченням глибокого соціального неблагополуччя.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Ткаченко, к. е. н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. в. Птухи НАН України. Автор відзначає, якщо орієнтуватися на юридично позначений працездатний вік (16-59 років), частка цієї вікової групи зменшилася з максимальних 64,4% у 2008-2009 рр. до 61,3%. Якщо брати до уваги реалії ринку праці, більш адекватною нижньою межею дорослого і трудоактивного віку слід вважати 20 років, оскільки в більш ранньому віці рівень економічної активності близький до нульового. Питома вага населення 20-59 років досягала максимуму 59,0% в 2011 р., а зараз знизилася до 57,6%.
"Скорочення населення працездатного віку як рушійна сила, а також швидкий темп старіння вкрай загострюють всі традиційні виклики, пов'язані зі старінням. Цілком очевидно, що подолати ці виклики в умовах макроекономічної нестабільності, слабкості системи соціального захисту та відкритого конфлікту поколінь неможливо", – вважає науковець.
Детальніше про важку демографічну ситуацію в Україні читайте у статті Лідії Ткаченко "Три вершники демографічного апокаліпсису. Основні тренди в Україні" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".