Початок поетичної діяльності Андрушка припадає на 90-ті роки. Поезія почала з’являтися, коли він важко захворів у 40-річному віці і тоді, перебуваючи в лікарні, не міг займатися більше нічим.
Свій вплив на відкриття поетичної сторони митця мав і Тарас Мельничук, який жив в майстерні Андрушка два сезони і з яким він приятелював.
"Я цікавився і філософією, і езотерією, і зв’язком "земля – людина – Бог". Оскільки я художник, то це і створюю", – розповів автор.
Він пояснив, що має мислення колажного плану, але змістовні речі у творчості є.
У 2009 році Василь Андрушко став лауреатом премії Тараса Мельничука за попередні збірки "Сон вісімки" та "Брама N", поезія з яких також увійшла до нової збірки "Колаж і…".
"Поезія – це найчистіше мистецтво, бо на поезії особливо не заробиш. Навіть Андрухович казав, що з поезії щось йому може крапає, але з того не станеш особливо багатим. Це всі поети знають", – зазначив Андрушко.
Автор каже, що це далеко не кінець його поетичної діяльності, адже має у доробку ще чимало віршів, які потрібно лише впорядкувати у нові збірки.
Зазначимо, що Василь Андрушко передусім художник та скульптор. Основи його професійної майстерності закладалися свого часу в Косівському училищі народних художніх промислів, а згодом у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва.