1 жовтня виповнилося 830 років з дня смерті наймогутнішого володаря Галицького князівства – князя Ярослава Осмомисла.
В цей день у селі Крилос Галицького району парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці отець Ярослав Жолоб на фундаментах Успенського собору відслужив панахиду за видатним галицьким володарем. Галичани вклонилися і віддали шану одному з найвидатніших українців, інформує сайт Галича.
За час правління князя (1153–1187) Галицьке князівство досягло найбільшого розквіту, а столиця держави – місто Галич – було одним з наймогутніших європейських міст. Галицького князя поважали тогочасні європейські володарі. У 1157 р. князь завершив будівництво величного білокам’яного Успенського собору, який своїми розмірами поступався лише двом київським святиням – Десятинній церкві та Софії Київській. Тоді ж в місті було створено єпископію.
Ось як літопис характеризує князя і його правління: "Був же він князь мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях і славен військами, – бо де була йому обида, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх з воєводами. Він бо навів лад у землі своїй і милостиню щедру роздавав, прочан люблячи і нищих годуючи…"
Тлінні останки князя віднайшов археолог Ярослав Пастернак у 1937 р. під час розкопок Успенського собору в селі Крилос (княжий Галич).
Перед початком Другої світової війни Ярослав Пастернак перезахоронив останки засновника галицької катедри у крипті Собору Св. Юра у Львові, де вони зберігаються до сьогодні.