“Територіальні громади мають самі розпоряджатися місцевими бюджетами – гроші повинні залишатися на місцях. Час запустити механізми місцевої демократії: референдуми, громадські слухання та ініціативи”, – вважає Юрій Дерев’янко.
Зі слів депутата, децентралізувати владу означає передовсім зламати централізовану вертикаль виконавчої влади і надати максимальні повноваження громадам сіл, селищ та міст приймати рішення, в тому числі фінансові. Щоби зробити це зараз, потрібно передусім внести зміни до Конституції України.
“Депутати обласної ради мають обирати голову виконавчого комітету – посада голови ОДА повинна стати виборною. Так само у районах. Це означає, що розпорядником акумульованих з наших податків і зборів коштів буде область і, відповідно, – район, – уточнив механізм змін Юрій Дерев’янко. – Втілити реформу можна, якщо внести зміни до Конституції”.
Сьогодні сільські голови залишились без грошей та повноважень. Дерев’янко вважає, що це один з методів, яким влада хоче змусити села до об’єднання, тобто до адміністративно-територіальної реформи.
“Влада, зокрема представники уряду Яценюка та спікер Гройсман, задекларували, що адмінтерреформа в Україні буде добровільною. І першим кроком до змін стане створення умов, які б спонукали до укрупнення населених пунктів. Але останнім часом вимальовується інша картина – добровільно-примусова реформа – забравши гроші в громад, їх штовхають до реформи”, – зауважив політик.
Юрій Дерев’янко зазначив, що об’єднання сіл довкола більших міст може призвести до конфлікту інтересів: життя у селі та місті протікає по-різному, по-різному господарюють, мають різні потреби та проблеми. Така ж ситуація з гірськими населеними пунктами і негірськими. “Це означає, адміністративно-територіальну реформу не можна реалізувати за однією моделлю. Потрібно враховувати особливості кожної області”, – наголосив Дерев’янко.
“Не можна втілювати адмінреформу за формальними ознаками (кількістю населення, віддаленістю населених пунктів і т.д.). Чомусь ніхто не говорить про ресурси – як має виглядати наповнення місцевих бюджетів чи як має об’єднана громада користуватись землями, – підкреслила член ради партії “ВОЛЯ” Ольга Галабала. – Сьогодні ситуація така: законопроекти, які здатні надати сільським та селищним громадам фінансову самодостатність, свідомо блокуються у парламенті. Так само не вирішене земельне питання – ділянки поза межами населених пунктів. Таких нині по державі 10 млн га”.
Люди “ВОЛІ” запропонували громадам розробити своє бачення, як в Україні має пройти адміністративно-територіальна реформа та децентралізація загалом, чітко та фахово розробити свою пропозицію.
“Ми розпочали співпрацювати з сільськими головами Богородчанського району. І зіткнулись з проблемою, що не завжди селяни знають, що саме (певна земельна ділянка чи то заклад) належить населеному пунктові. Ми спільно вивчаємо це питання. А далі залучаємо економістів, які складають розрахунки. Маючи фахово розроблені конкретні пропозиції, треба вдатись до другого кроку і вимагати від уряду проводити реформу саме так, як визначила для себе кожна громада”, – підсумувала Ольга Галабала.
Головне завдання “ВОЛІ” сьогодні – спонукати сільські громади до активності та не бути байдужим до власного майбутнього, розповіли представники політичної сили. Відтак спершу спробують “пробудити” Івано-Франківщину, щоби таким чином продемонструвати усій країні механізм “як діяти людям, коли влада обернулась до них не обличчям”.