Серед учасників круглого столу – науковці франківських університетів, гідроенергетики, екологи, юристи, громадські активісти.
За словами активіста й співініціатора круглого столу Володимира Гергелюка, мета заходу – донести до уряду категоричну незгоду громадськості із намірами влади звести каскад з шести ГЕС у середній та верхній течії Дністра.
У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 млн грн на виготовлення проектної документації з будівництва каскаду ГЕС. Тендер на виготовлення проекту заплановано вже на лютий 2017-го.
"Це свавілля й ігнорування думки людей, бо облради Тернопільської і Франківської областей висловилися проти цього будівництва. Можна б пояснити таке некомпетентністю, але це ще й бажання заробити, розпиляти кошти", – вважає Гергелюк.
Директор Інституту туризму ПНУ Володимир Великочий розповів, що до університету звернулися з ДП "Укргідропроект" з проханням дати оцінку впливу проекту на розвиток інфраструктури та туризму на Дністрі.
"Дністровський каньйон має червонокнижну флору і фауну. Будівництво там чогось, що пошкодить природі, карається криміналом. Вважаємо, що якщо цього мало, то треба зініціювати наукове дослідження з аналізом незворотних наслідків. Ми отримаємо екологічну катастрофу. Вважаємо, що ми повинні взяти участь у державному проекті, щоби зробити наукове дослідження і вплинути, надати аргументи", – зазначив він.
"Я проти будівництва 6 ГЕС на Дністрі, бо це унікальна пам'ятка природи, – завила Людмила Архипова, професор, завкафедрою туризму в ІФНТУНГ. – Моі пропозиції, що треба робити: для початку відновити раду при облраді, яка координувала будівництво малих ГЕС на Прикарпатті".
Представник Галицького НПП Володимир Бучко застерігає, що будівництво ГЕС катастрофічно змінить гідрорежим Дністра, вимруть червонокнижні риби, зникнуть зимуючі птахи, оскільки будуть затоплені іхні кормові бази. Фактично Дністер перетвориттся на гідротехнічну водойму, втратить свою біологічну, природоохоронну та рекреаційну цінність.
"Думаю, що висновок про недопустимість і вплив на екосистему Дністра мають дати наші інституціі. Не знаю навіть, хто би наважився дати позитивний висновок", – сказав науковець.
Свого часу, нагадав Бучко, через спорудження Новодністровської ГЕС у Дністрі зникли 4 види осетрових червонокнижних риб.
Юрист, асистент кафедри екологічного права ПНУ Леся Данилюк зазначила, що уряд Молдови також занепокоєний ситуацією. На 13 лютого з приводу реалізації проекту каскаду ГЕС на Дністрі запланований візит прем'єра Молдови в Україну, зустріч голів урядів і створення спільної робочої групи. Молдова заявила, що залишає за собою право звертатися до міжнародних інституцій.
Михайло Кульба з управління екології ОДА нагадав, що адміністрація зверталася до прем'єр-міністра листом про ризики будівництва ГЕС на Дністрі та його недопустимість у зв'язку зі створенням ландшафтного парку.
Володимир Великочий наголосив на потребі комплексного дослідження каньйону Дністра, чого досі не зроблено. Він запропонував звернутися з такою пропозицією до обласної ради і ОДА, аби ті профінансували проект. Учасники круглого столу підтримали пропозицію.
Депутат обласної ради Сергій Адамович зауважив, що потрібно інформувати громади сіл про небезпеки будівництва ГЕС, оскільки лобісти проекту вже "працюють" на рівні голів сільських рад, намагаючись знайти підтримку.
Із застереженнями про негативні екологічні та соціальні наслідки будівництва ГЕС учасники круглого столу звернуться до місцевих громад та органів обласної і центральної влади.
Як писав КУРС, 25 грудня Івано-Франківська обласна рада проголосувала за мораторій на будівництво ГЕС у руслі Дністра на території області.