Інтерв'ю з Іриною Ващук опублікувала UaModna.
Є якийсь момент, що змусив тебе професійно зайнятись спортом, чи ти завжди була спортивною?
Можна сказати, що я займалася спортом усе своє життя, більш професійно – починаючи від 12 років, мені завжди це дуже подобалось та приносило задоволення. Переломним моментом стала моя присутність як глядача на конкурсі "Міс бікіні". Мене це неабияк змотивувало та дало поштовх рухатись далі в цій сфері.
Які найголовніші аспекти треба знати, починаючи вести здоровий спосіб життя?
Здоровий спосіб життя – це комплекс, який складений з регулярних тренувань і збалансованого харчування. Тобто спорт без харчування не буде давати результатів, як і харчування – без спорту.
Ти багато радиш своїм підписникам в Інстаґрам, чим харчуватись; рецепти всі власні чи ти десь їх береш?
Рецепти є різні. Як і власні, так і з різних фітнес-груп. Проте всі вони трансформовані під мене, під мій стиль та під моє власне бачення. Я ретельно вивчаю пропорції, тестую смаки, аби потім радити щось справді цінне й вартісне. Усі рецепти перевірені безпосередньо мною.
Хто ти за професією?
За професією я журналіст. Вчилась в Ужгородському національному університеті. Закінчила з червоним дипломом (сміється, – прим. ред.). Дуже любила свою роботу, оскільки довго працювала на телебаченні, але потім покинула заради спорту.
У тебе зараз проводиться, я так розумію, марафон "Мама худне", де ти працювала зі своєю матір'ю. Як у голову прийшла така ідея?
Так, справді. Ця ідея прийшла в голову спонтанно. Поїхали з родиною на море, і я вирішила провести час не лише засмагаючи на пляжі, а й з користю для тіла. Марафон зараз закінчився – моя мамуся в чудовій формі 🙂
Хто для тебе є прикладом і чому?
Професійні спортсмени завжди для мене були прикладом. Насправді не фанатію дівчатами, більше –чоловіками. Моїм еталоном є Станіслав Ліндовер – російський культурист, майстер спорту з бодібілдинґу, чемпіон Європи в категорії класичного бодібілдинґу. З українських – Оксана Бригадир, яка дуже багато чого досягнула своєю наполегливістю, абсолютно гідна своїх титулів, і мій тренер – Євгенія Суботіна, яка є моїм наставником до сьогодні. Багато завдячую їй в тому, ким я стала.
За скільки часу можливо привести себе не до ідеалу, але хоча б до гарної форми?
Ну приблизно за рік можна вже привести себе до чудової форми.
Завжди хотіла спитати, ти дуже гарно поводиш себе перед камерою, навіть в присутності багатьох людей. Як побороти свій страх публіки, адже ти не лише розмовляєш з підписниками, а й демонструєш їм різноманітні вправи.
Щоб побороти страх перед камерою, достатньо багато говорити на неї, часто себе знімати. По можливості читати свої тексти перед дзеркалом. Обов'язково шукати свою манеру, яка буде тобі комфортна й не буде схожою на всіх. І, звісно ж, розуміти: кожна людина є індивідуальною та цікавою, треба тільки знайти свій стиль та родзинку. Важливо прийняти той факт, що маски зараз вже не в моді. У моді природність та щирість. Якщо бути щирим перед глядачами, то все обов'язково вийде.
Яка твоя максимальна вага, яка мінімальна?
Моя максимальна вага – 70 кг, це був пік. Найменша – 52 кг, тоді я вперше виступала на фітнес-бікіні.
Як вважаєш, чому так важко опанувати себе? Чому бургер завжди такий смачний, а мрії про чудову фігуру такі захмарні?
Я вважаю, що кожна людина може опанувати себе. Важко тому, що ми живемо в такому середовищі, де справді мало хто займається своїм здоров'ям. Де культ тіла не так розвинутий і важко відмовляти собі в чомусь. Люди не бачать якоїсь справді сильної мотивації. Я завжди кажу своїм клієнтам, що треба шукати власну мотивацію, тобто для чого тобі худнути або ж набирати вагу. Це завжди працює. Проте я переконана, що бургер смачний лише тому, що його смак запам'ятовує мозок, а не жага їжі. Усе залежить від нашого сприйняття.
Можна шукати мотивацію в тематичних книгах. Це теж допомагає, як показує статистика. Наприклад, книга, присвячена темі цукру, або як ми психологічно позв'язані з їжею. Відмовлятись від шкідливої їжі треба поступово, тоді не буде ніяких зривів.
Як переконати людей, що здоровий спосіб життя – не модно, а необхідно?
Ну переконувати, насправді, нікого не треба. Людина сама повинна до цього дійти, сприйняти це. Коли існує якась проблема з вагою і людина розуміє, що час щось робити, тоді вона вже звертається за допомогою. Є такий психологічний прийом як "супротив". Тобто ти стараєшся людину в чомусь переконати або донести якусь свою раціональну думку, а людина все робить навпаки, додаючи навіть якусь агресію.
Як ти не втрачаєш власної мотивації, чи бували зриви?
Зриви були, коли я готувалась до змагань, оскільки в мене була строга дієта. Шоколадні цукерки були злом в той період, оскільки рівень глюкози в організмі падав. Руки самі тягнулись до солодощів, проте на тренуваннях це вилазило боком – плюс один кілометр на біговій доріжці.
Не втрачаю мотивації, бо спорт для мене – спосіб життя, те, чим захоплююсь та живу. Безліч задоволених спортивних клієнтів – така користь дуже мотивує. Також мотивує і власний вигляд, адже я тренер і маю показувати людям, яких треную, приклад і виглядати пристойно.