субота, 25 листопада

Як австрійський архикнязь Леопольд Сальватор з друзями у лісах під Вигодою полював

На початку жовтня 1907 року у містечку Вигоді Долинського повіту (нині – Івано-Франківська область) урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів – архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора.

Уже традиційно цей вельможа, пожиттєвий посол до "палати панів" (відповідник британської палати лордів в австрійському парламенті) та генерал-полковник артилерії, приїхав на "Мізунські рівери" (мисливські угіддя) на полювання. Неформальний візит архикнязя привернув увагу краківського часопису Nowości Illustrowane, який не пошкодував компліментів чудовій природі цього карпатського закутка, пише Збруч.

"Гарно там: високі, вкриті пралісами гори, а серед них – чудові краєвиди. Нема нічого дивного, що ці місця вподобав собі архикнязь Леопольд Сальватор і щороку приїздить сюди на полювання разом із князем Кобурґським, князем Лобковіцем і багатьма іншими поважними гостями", – повідомляв краківський тижневик.

Справді, представник монаршої родини, затятий мисливець, 44-річний Леопольд Сальватор Габсбурґ упродовж 12 років бував тут щороку і навіть утримував у тутешніх горах власний мисливський палацик.

"Мізунські рівери", якими на початку ХХ століття завідував Антін Яворський, були одними з найбільших у Австрії і користувалися великою популярністю серед мисливської еліти. Мисливців насамперед приваблювала можливість вполювати у цих лісах оленя, популяція якого різко збільшилася через появу численних зрубів – в околицях Мізуня та Людвиківки велася активна лісозаготівля, заради якої сюди навіть проклали вузькоколійку (тепер – туристичний "Карпатський трамвай"). 

Вперше ерцгерцог Сальватор прибув сюди 1895 року й під час мисливської розвідки добув найгарнішого, як потім вихвалявся, оленя за всю 23-річну історію свого полювання. А вже 1906 року він самотужки добув тут аж сім оленів, щоправда, полювання тривало без перерви (за винятком неділь) два тижні – з 24 вересня до 6 жовтня.

Як стверджували краківські журналісти, Леопольд Сальватор здобув для себе також значну прихильність місцевих людей, про що засвідчив, скажімо, великий натовп, який зібрався біля костелу у Вигоді, куди на недільну месу прибув ерцгерцог. 

"Окрім представників влади на чолі з долинським старостою, депутацій товариства ветеранів, пожежної охорони, не зважаючи на дощ, сюди зійшовся весь довколишній люд, щоби привітати поважного гостя", – повідомляли Nowości Illustrowane.

Після богослужіння у супроводі місцевого священика ерцгерцог Сальватор відвідав тутешню школу, яка перебувала під опікою сестер францисканок Родини Марії, і був у захопленні від зразкового порядку. Потім архикнязь відбув до Мізуня, куди був запрошений на обід доглядачем мисливських угідь Антоном Яворським, після чого повернувся до свого мисливського палацика.

Краківський часопис не повідомив, якими трофеями цього разу міг похвалитися Леопольд Сальватор. "Після кількох днів перебування у мисливському палаці, урізноманітнюючи побут полюванням, ерцгерцог покинув Галичину", – констатували Nowości Illustrowane.  

Читайте також: "Під золотим оленем": як європейські князі, графи, лорди і керівники Третього Рейху полювали на Гуцульщині

КОМЕНТУВАТИ